Політика пам'яті: як у Львові вшановують пам'ять військових

Політика пам'яті: як у Львові вшановують пам'ять військових

На Марсовому полі у Львові з одного боку новітні поховання українських військовослужбовців, а іншого – останки радянських солдатів. Спершу це місце було цвинтарем австрійської армії, а після Другої світової його перетворили на радянське кладовище, де ховали й працівників НКВС. Навесні 2023 на Марсовому полі почали розкопки.

Детальніше про розкопки Суспільному розповів керівник меморіально-пошукового підприємства "Доля" Святослав Шеремета.

За його словами, станом на кінець 2023 року було ексгумовано 1132 останки, а від початку 2024 року ексгумували понад 200 останків загиблих:

"29 останків – це загиблі у часи Першої світової, решта – це загиблі у часи Другої світової війни й повоєнного періоду. До кінця 1944 року ще могли бути фронтовики тут поховані, загиблі, які були поранені під час боїв і померли у шпиталях. Але прекрасно розуміємо, що вже після 1945 року були захоронення післявоєнного періоду. Коли ми датуємо 1945, 1946, 1947 рік і далі – це швидше за все були військовослужбовці НКВД, які боролися проти українського визвольного руху, проти української повстанської армії. На це вказують і архівні матеріали – цвинтарні книги, дати смерті".

Ексгумація тіл радянських військових на Марсовому полі, червень 2023
Ексгумація тіл радянських військових на Марсовому полі, червень 2023. Фото: Суспільне Львів

Дослідження на Марсовому полі попередньо завершать у червні. Останки перепоховають на Голосківському цвинтарі. Згодом на території нинішнього військового кладовища території планують спорудити Меморіальний комплекс Героїв України. Для цього Львівська міська рада оголосила конкурс, на який подали 27 проєктів.

Переможцями конкурсу стала команда архітекторів із Хмельницького. Після оприлюднення результатів з’явилося звернення щодо скасування результатів конкурсу. Відкритий лист підписали деякі військовослужбовці, митці, художники, музиканти та інші.

Цей проєкт – концепція, яку ще будуть доопрацьовувати, а чітких термінів реалізації й кошторису наразі немає, розповів Суспільному головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. Аби знайти компроміс, у ратуші відбулася зустріч родин загиблих із представниками міськради.

"Для нас, звісно, думка родин, близьких, побратимів, тих людей, які поховані — героїв на Марсовому полі – вона є ключовою. Ми будемо у процесі проєктування враховувати всі ідеї, всі побажання. Всі можливі критичні моменти, які треба вдосконалювати і тільки коли вийдемо на консенсусне рішення будемо переходити до наступних етапів", — каже Антон Коломєйцев.

Українські меморіали на місці радянських є частиною політики національної пам'яті, вважає військовослужбовець Антон Петрівський. Він був одним з ініціаторів очищення просторів від радянської символіки й демонтажу Монумента Слави на вулиці Стрийській.

"Кожен військовий меморіал – це частина історії державотворення, частина історії боротьби за нашу незалежність. В цьому контексті я б хотів зазначити, що дуже важливо як вшановувати сучасних воїнів, так само не забувати продовжувати меморіалізацію і героїзацію тих людей, які боролися за Українську державність у минулому", — розповів Антон Петрівський.

Ще одним простором радянської пропаганди та осередком ідеологічної роботи у Львові, за словами директора Львівської муніципальної бібліотеки й історика Василя Кметя, був Пагорб Слави:

"Він був побудований ми бачимо з урахуванням таких монументальних потужних традицій створення таких пантеонів. Ми бачимо такі братські могили, де були ексгумовані й останки часів 1-ї світової війни тих російських солдатів і були створені ще три таких так званих братських монументи. Чому наголошую так званий, бо це справді був такий радянський винахід – створювати ці безіменні поховання, під які можна було списати величезну кількість втрат".

Пагорб Слави у Львові
Пагорб Слави у Львові. Фото: Суспільне Львів

За словами Василя Кметя, загиблих військових радянської армії не ідентифікували, через що виникали різні міфи. Зокрема історик згадує про поховання Миколи Кузнєцова — працівника НКВС, розвідника і диверсанта Червоної армії, який загинув у 1944 році.

"Дослідження ще будуть тривати й, очевидно, завершаться рано чи пізно ексгумацією і з’ясуванням остаточно тих деталей. Невідомо, хто реально є похований в цій могилі. Цей міф про те, щоб перетворити радянського бойовика і терориста в героя", — каже Василь Кметь.

У 2020 році до Львівської міської ради зверталася нібито племінниця Миколи Кузнєцова, яка хотіла перепоховати його у Єкатеринбурзі. В липні 2023 невідомі намагалися вкрасти прах з Пагорба Слави. Тоді завадила охорона.

Могила Миколи Кузнєцова
Могила Миколи Кузнєцова. Telegram/Андрій Садовий

"Якесь недолуге хотіло вкрасти прах Кузнєцова. Спроба невдала. Тепер працює поліція. Повторюсь. Кузнєцов нам не потрібен, але просто так – не віддамо. За деталями до ГУР", — написав міський голова Львова Андрій Садовий у своєму Telegram-каналі.

В листопаді 2023 з Пагорба слави демонтували три скульптури. Тоді представники мерії розповідали, що тут також планують провести ексгумацію. Що далі відбуватиметься в просторі, наразі невідомо.

На початок