Суд скасував арешт на частину майна родини Гринкевичів: що відомо

Суд скасував арешт на частину майна родини Гринкевичів: що відомо

Ігор Гринкевич
Ігор Гринкевич із сином Романом Гринкевичем. Фото: Благодійний фонд HOPE.UA / Facebook

Шевченківський районний суд міста Києва скасував арешт на будівлю, приміщення та земельну ділянку які належать ТОВ "ВТ Девелопмент". Ще влітку 2023 року бенефіціаром компанії була вказана Світлана Гринкевич — дружина підозрюваного у розкраданнях на закупівлях Міноборони бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Про це повідомили на сайті видання NGL.media. Відповідне рішення також опубліковане у судовому реєстрі.

За інформацією видання NGL.media, зараз власником "ВТ Девелопмент" через ТОВ "Ясниський край" є львів’янин Максим Станкевич. Проте ще влітку 2023 року бенефіціаром компанії була вказана Світлана Гринкевич, дружина Ігоря Гринкевича, якого затримали в кінці грудня при спробі дати 500 тис. доларів хабаря працівнику ДБР. Він також є підозрюваним у справі щодо махінацій із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ.

22 січня 2024 року Печерський районний суд міста Києва арештував майно "ВТ Девелопмент" у Львові, а саме:

  • будівлю площею 3100 м2, на вул. Героїв УПА, 72 у Львові
  • нежитлові приміщення холодильника-розподілювача на вул. Апостола Д., 14 площею майже 1760 м2,
  • земельну ділянку площею 0,15 га на вул. Героїв УПА.

Арешт на майно "ВТ Девелопмент" наклали у межах досудового розслідування щодо контрактів Міноборони з ТОВ "Трейд лайнс рітейл" (власник Роман Гринкевич) і ТОВ "БК Сітіград" (власник Володимир Вдов’як).

"Клопотання мотивовано тим, що арештоване майно ТОВ "ВТ Девелопмент" жодним чином не пов`язане з фактами укладення та виконання договорів, які предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та не одержане внаслідок вчинення кримінальних правопорушень", – мовилося у клопотанні адвоката "ВТ Девелопмент".

Крім того, суд встановив, що слідчі не надали доказів протиправної діяльності компанії, вона не є стороною договорів, які розслідують, а майно придбали задовго до їх укладення. Тому суд вирішив, що подальше збереження арешту майна "не виправдовується потребами досудового розслідування" і скасував його.

У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів

У 2023 році Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.

"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання", — наголосили в ДБР.

За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

"Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів", — додали в Бюро.

29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.

30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.

17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.

Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов'язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов'язаною з бізнесменом — "Трейд Лайнс Рітейл", яка постачала продукти для ЗСУ.

На початок