Пробіг 42 км: військовий на протезі допоміг зібрати побратиму гроші на лікування

Пробіг 42 км: військовий на протезі допоміг зібрати побратиму гроші на лікування

Ветеран Юрій Козловський присвятив військовій службі 20 років. Під час АТО у 2016 році чоловік отримав поранення та втратив ногу. Після відновлення повернувся у спорт. Юрій взяв участь у 42-кілометровому марафоні, який відбувався у Токіо, щоб допомогти побратиму зібрати гроші на імплант-нейростимулятор.

Про участь у марафоні Суспільному розповів Юрій Козловський.

Юрій Козловський розповідає, що до марафону готувався близько 4 місяців разом з побратимом на протезі — Романом Кашпуром.

"Стандартний режим підготовки, виглядав так: тиждень — у залі й двічі-тричі на тиждень — біг. Бігав не менше 10 кілометрів. Ближче до марафону, я в зал перестав ходити, і тиждень тричі старався бігати десь 14-15 кілометрів", — каже Юрій.

Дистанцію на протезі Юрій подолав за 7 годин.

"Неймовірна підтримка, як нашої української громади, так само і японців. Надзвичайно тішило те, що коли біжиш з українським прапором, в українській національній символіці, вболівальники, бігуни, висловлювали підтримку для України: вигуками "Glory to Ukraine", "Слава Україні", коментарями, що ми вас підтримуємо", — розповідає марафонець.

Ветеран на протезі біжить марафон
Юрій Козловський біжить марафон. Фото з архіву Юрія Козловського

Юрій каже, брав участь у марафоні, щоб допомогти зібрати гроші побратиму, військовослужбовцю Денису з позивним "Аякс", на імплант-нейростимулятор.

"Сума, яку потрібно було зібрати, понад 300 тисяч гривень, а вдалося нам назбирати приблизно 1, 2 мільйони єн, в гривні — це поділити на 4. Фактично операцію для Дениса ми перекрили й, крім того, залишились кошти, які підуть на інших осіб, яким потрібно лікування", — каже ветеран.

Та додає, що вагався, чи брати участь у марафоні, але його підтримала дружина — Тетяна. Вона весь час була поруч.

"Це його перемога над собою, тому що біг на такі дистанції — це важко. І оскільки в нас дуже багато поранених, дуже багато молодих хлопців, я б хотіла що вони теж бачили, що життя після поранення є, і воно досить активне" — зазначає Тетяна Козловська.

На початок