Синьо-жовті та червоно-чорні прапори, які відшиває Марія Кудрявцева із села Честині, що у Жовтанецькій громаді на Львівщині, використовують державні установи й благодійні організації. Також ними вкривають труни українських військовослужбовців.
Суспільне дізнавалося, як зародилась ідея з пошиття прапорів, наскільки це кропітка робота і що найважче при виготовленні стягів.
Марія Кудрявцева працює завідувачкою народного дому в селі Честині. В позаробочий час шиє синьо-жовті та червоно-чорні стяги. Пошиттю жінка приділяє усі вільні хвилини й вірить, що її внесок наближає перемогу.
Шити стяги Марія почала у листопаді 2022 року. За більш ніж рік жінка пошила майже дві сотні прапорів різних розмірів і кроїв.
За словами Марії Кудрявцевої, синьо-жовті та червоно-чорні прапори вона шиє удома на власній швейній машинці. Хоч, як розповідає майстриня, техніка вже старенька, проте ще непогано працює.
"Ідея відшивати прапори виникла тоді, коли у нашу громаду почали привозити загиблих Героїв. Чимало прапорів потрібно було для того, щоб виходити на шосе і зустрічати кортежі з воїнами, які повертаються на щиті до сусідніх міст, сіл, громад. Згодом таких днів та подій ставало все більше, тож треба було більшу кількість прапорів", – розповідає співрозмовниця.
Завідувачка народного дому створює як стяги невеликих розмірів, так і кількаметрові. Найменші прапори мали розміри 64 × 30 см, а найбільший прапор — 4 × 2,80 м. Його майстриня виготовила для сцени на благодійний концерт, який проводили в Жовтанецькій громаді на підтримку ЗСУ.
Жінка каже, що це доволі кропітка робота. Потрібен час на викрійку матеріалу, а вже потім саме пошиття, яке вона часто розбиває на процеси.
"Як і кожна робота, ця також вимагає часу і зусиль. Навички шиття у мене були давно і зараз стали у пригоді. Спочатку усю тканину я крою, залежно від того, яким буде розмір прапора. Далі шию партіями по операціях, у декілька етапів. На кожен стібок прапора потрібно міняти нитки. З одного боку – сині, з іншого – жовті. Так само із червоно-чорними. Одного дня шию синіми нитками партію прапорів, наступного – міняю колір нитки й ті ж прапори з іншого боку шию жовтими. Також дуже важливо закріпити лінії швів та кути прапорів", – каже Марія Кудрявцева.
Жінка додає, що коли прапор висить на вулиці, то вітер і погодні умови можуть порвати тканину. Відтак деякі прапори доводиться надійно закріплювати по три-чотири рази.
Стяги, які шиє Марія Кудрявцева, у громаді використовують не лише під час поховань Героїв, а й під час концертів, благодійних ініціатив та збірок.
"Знаєте, я до цього підходжу практично – як треба, то сідаю і шию скільки потрібно, для чого та яких саме розмірів. Але прапори на благодійні заходи, концерти – це одне. Коли ж готую прапори для наших, на жаль, загиблих Героїв, емоції зовсім інші. Мені тяжко… так багато хлопців вже похоронили. Тоді налаштовуюся і стараюся зробити якнайкраще, щоб ми гідно повели в останню путь кожного Героя, який віддав своє життя за Україну, за усіх нас", – каже Марія.
Щодо тканин, то ними, як і нитками її забезпечує Жовтанецька ТГ. Наразі це цупкий та міцний габардин. Жінка каже, що вже думала над тим, аби почати шити прапори зі штучного шовку або атласу, але для початку варто випробувати ці тканини на швейній машинці.
За більш ніж рік Марія Кудрявцева пошила 188 прапорів. На їх пошиття використала приблизно 276 метрів тканини.
"Української символіки й прапорів потрібно багато. Наприклад, на благодійних концертах, різних патріотичних заходах, флешмобах. Час від часу прапори міняють у громадських місцях, народних домах Жовтанецької громади. Багато Героїв гине, тож прапори потрібні, коли ми їх зустрічаємо на щиті. Крім того, прапором накривають труну Героя на похороні й дають прапор рідним. Не варто забувати й про те, що на могилах наших загиблих Героїв їх треба міняти по три-чотири рази на рік, адже будь-яка тканина здатна рватись", – пояснює майстриня.
