У Львові сьогодні, 5 липня, попрощалися із письменницею Вікторією Амеліною. Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі. Напередодні з 37-річною Вікторією Амеліною попрощалися у Києві, у Михайлівському Золотоверхому соборі.
Чин похорону Вікторії Амеліної розпочався у Гарнізонному храмі о 15:00. Далі відбулася міська церемонія прощання. Попрощатися прийшли друзі, рідні, колеги та мешканці міста.
"Вона була дуже вірною і боролася за справедливість. Для Вікторії було важливо допомогти тим, хто в біді. Вона займалася справою Володимира Вакуленка, з яким була близько не знайома, але так сталось, що вона перша відкрила його щоденник. І змогла опублікувати його щоденник, а також вірші. А з іншого боку Вікторія боролася зі стереотипами, які є про Донеччину", – розповіла програмна директорка Bookforum Софія Челяк.
Вікторія Амеліна померла 1 липня. Вона отримала важкі поранення унаслідок російського удару по Краматорську 27 червня. У момент удару Вікторія разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників перебувала у ресторані Ria Lounge.
Поховали 37-річну Вікторію Амеліну на Личаківському кладовищі.
Біографія письменниці Вікторії Амеліної
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
