У мікрорайоні Збоїща у Львові завершили реставрацію пам'ятника на могилі стрільців Української Галицької армії (УГА). Фахівці відновили кам'яний монумент, замостили доріжки, оновили освітлення та встановили інформаційний стенд. У неділю, 1 листопада, біля пам'ятника проведуть пам'ятні заходи з нагоди річниці проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Програму ремонтно-реставраційних робіт розробив архітектор і краєзнавець, співзасновник ініціативи «Незнаному воякові» Іван Щурко, а роботи виконала команда художника-реставратора Сергія Сірого.
Фахівці відновили та очистили сам кам'яний монумент, а також впорядкували простір навколо: замостили нові доріжки і площу перед пам'ятником для проведення заходів, провели санітарну обрізку дерев, оновили освітлення й встановили інформаційний стенд про історію та цінність пам'ятника. На реставрацію монумента та благоустрій території місто скерувало близько 400 тисяч гривень.
У неділю, 1 листопада, о 14:00, у день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки біля оновленого меморіалу відбудуться пам'ятні заходи.
Що відомо про історію пам'ятника
Могила стрільців УГА розташована на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. За архівними даними, там поховані шестеро українських вояків, більшість із яких загинули під час боїв із польською армією 11–14 листопада 1918 року. Серед ідентифікованих — стрільці Іван Костельницький та Степан Малайне з Городка.
Перший пам'ятник на могилі спорудили у 1921 році з ініціативи товариства «Просвіта», місцевої церкви та української молоді. Оскільки польська влада не дозволяла встановлювати монумент, кошти на його будівництво збирали таємно під виглядом ремонту церкви.
В радянський період наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років цвинтар ліквідували під час розбудови мікрорайону, а історичні надгробки зруйнували. Однак місцеві мешканці подбали про окреме поховання останків стрільців і зберегли частину автентичних елементів пам'ятника, зокрема ті, які переховувала одна зі збоїщанських родин. Також громаді вдалося зберегти частину території колишнього цвинтаря від забудови.
Навесні 1990 року члени Студентського братства Львівського медичного інституту разом із місцевими мешканцями віднайшли останки стрільців і перепоховали їх. Тоді ж пам'ятник відновили за старими фотографіями та з використанням збережених кам'яних елементів і гарматних стрільн. Окремі фрагменти старих бетонних деталей нині зберігаються в лапідарії на території колишнього цвинтаря.
