У Львові відкрили меморіальну таблицю першому президенту Чеченської Республіки Ічкерія Джохару Дудаєву. Пам’ятний знак встановили на честь військового та політичного діяча, який став символом боротьби за незалежність і спротиву російській агресії.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Меморіальну таблицю відкрили міський голова Львова Андрій Садовий та прем’єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмед Закаєв. Встановили її у Львові на вулиці, яку ще у 1996 році вперше в Україні перейменували з вулиці Лєрмонтова на честь Джохара Дудаєва.
За словами прем’єр-міністра Ічкерії в екзилі Ахмеда Закаєва, він вдячний Україні та Львову за послідовну підтримку чеченського народу.
"Ще у 1996 році Україна і Львів стали першими, хто увіковічнив пам’ять Джохара Дудаєва. Сьогодні не лише українці чи чеченці, а й увесь світ переконався, що його слова не були фантазіями. Росія в усіх своїх формах, поки вона залишається імперією, становить загрозу для людства. Я хочу особливо подякувати Україні та Львову. Щиро дякую місту та його мешканцям", — каже очільник Ічкерії.
Серед присутніх — військовослужбовець із позивним "Бенорд", чеченець Мікаель, який нині захищає Україну у складі Головного управління розвідки Міністерства оборони.
"Джохар Дудаєв — це дуже велика постать для нас, чеченців. Якщо раніше це була лише чеченська боротьба проти Росії, то сьогодні Україна показала світу, що це спільна боротьба і для чеченського, і для українського народів. І якщо сьогодні є вулиця Джохара Дудаєва у Львові, то, дай Боже, щоб колись у Грозному була вулиця Степана Бандери", — зазначив Мікаель.
Що відомо про Джохара Дудаєва
Джохар Дудаєв (1944–1996) — генерал-майор авіації, перший президент і Генералісимус Чеченської Республіки Ічкерія. Він підтримував Україну у здобутті незалежності та став символом спротиву російській агресії. З 2014 року в Україні діє Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва, який бере участь у війні проти РФ.
Дудаєв мав тісний зв’язок з Україною — зокрема, служив у Полтаві, де командував дивізією важких бомбардувальників. Під час подій у країнах Балтії він відмовився виконувати накази радянського керівництва щодо придушення протестів і підтримав національно-визвольні рухи.
У 1991 році його обрали президентом Чеченської Республіки Ічкерія, після чого він проголосив її незалежність.
Загинув 21 квітня 1996 року внаслідок ракетного удару російських спецслужб.
