Львівська область першою в Україні ухвалила стратегію національної пам’яті на наступні чотири роки. Вона стала продовженням процесу декомунізації в області.
Як повідомили у пресслужбі Львівської ОВА, стратегія має на меті формувати сучасну національну пам’ять, підтримувати ідентичність та історичну свідомість громадян. Для цього фахівці сформували цілі і завдання у таких шістьох напрямках:
- місця пам’яті, меморіальні комплекси, меморіальні таблиці, пам’ятники, українські військові некрополі (поодинокі поховання), інші просторові об’єкти національної пам’яті Українського народу;
- збереження історичних (усноісторичних) джерел, архівних фондів, розвиток музейної інфраструктури;
- популяризація української історії;
- культура пам’яті, комеморативні практики;
- розвиток історичної науки у сфері національної пам’яті Українського народу, історія України у школі;
- відновлення історичної справедливості, розвінчування історичних міфів, формування українського погляду на українську історію, боротьба з шкідливими іноземними історичними наративами.
"Національна памʼять – це не тільки про минуле. Це основа національної безпеки та майбутнього Після 2022 року наша область завершила очищення публічного простору від радянських і рocійських маркерів: демонтували понад 320 пам’ятників і символів, перейменували сотні вулиць, площ і об’єктів топоніміки. Тепер логічний наступний крок – після очищення має прийти наповнення: повернення справжніх сенсів, які роблять нас сильнішими", — повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Над документом працювали воїни й ветерани, серед яких історики, а також науковці, освітяни, культурні діячі, музейники, журналісти, депутати та фахівці з комеморативних практик. До участі в напрацюванні стратегії зокрема запросили голову Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова та офіцера ЗСУ і журналіста Вахтанга Кіпіані.
