У Львові 5 грудня попрощалися із ветераном та військовослужбовцем ТЦК та СП Юрієм Бондаренком. Він помер 4 грудня від поранення, отриманого під час виконання службових обов’язків.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного із місця події.
Прощалися із Юрієм Бондаренком у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у Львові. Згодом відбувся чин похорону на Личаківському кладовищі. На прощання із ветераном прийшли рідні, друзі та побратими.
"Півроку служби в нас було спільно в підрозділі влітку цього року. Не думаю, що агресивність Юрія могла спровокувати, тому що за пів року спільної служби він відрізнявся надзвичайною доброзичливістю, веселістю характеру, і, з’ясувалося пізніше, він був лікарем, але цей гуманізм відчувався в посмішці, його жартах", — поділилася штаб-сержантка відділення ЦВ з Галицько-Франківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова Лідія Ільків.
Товариш загиблого військовослужбовця Іван Платок поділився своїми спогадами про ветерана:
"Людина скала, людина мудра, розумна, відважна, приклад для багатьох. Пішов захищати Харків, боровся та розповідав про бої. Потім був поранений, комісований, знову повернувся на фронт. Він надзвичайно скромна людина, культурна, ввічлива, завжди міг піти на допомогу. Познайомив мене товариш із ним ще перед війною. Я знаю його тільки з позитивної сторони. Через важкий стан, як лікар, можу сказати, що він страждав останні два роки: у нього був цукровий діабет, він схуд, змарнів, але тримався".
На прощанні була також присутня старша солдатка Ірина Феєвич, яка служить у Галицько-Франківському ТЦК та СП і працювала разом із Юрієм Бондаренком.
"Його родина переїхала з Харкова до Львова. Від початку займався суто мобілізаційною роботою — звіти, але пізніше викликався бути активним учасником роботи мобілізаційної групи. В мене забрали друга, а в колектива — найкращого з нас. Юра ніколи не був агресивним. Йому не можна було нервуватися, він інсулінозалежний, тому був дуже толерантним. Він не ховався, хоча міг переїхати. Викликався другий раз піти, не мав досвіду строкової служби. Двічі ходив у Харкові призватися у військкомат. Свій шлях закінчив гідним воїном", — розповіла Феєвич Ірина.
Також на прощанні був дідусь загиблого військовослужбовця, який розповів про переїзд родини Юрія до Львова.
"Він прийшов і сказав: "Я буду переїжджати у Львів, тому що Путін на цьому не зупиниться. Я хочу, щоб моя сім’я вся розмовляла українською мовою". Його всі підтримували, поважали, любили. У школі в нього були хороші оцінки, не було такого, щоб хтось його ображав", — розповів Олександр.
У день похорону Юрія Бондаренка у суді обирали запобіжний захід для підозрюваного у його вбивстві. 30-річного чоловіка відправили під варту на 60 діб без права на заставу.
Що відомо про вбивство військовослужбовця
У Львові 3 грудня на перехресті вул. Єфремова–Японська під час виконання службових обов’язків був смертельно поранений військовослужбовець Галицько-Франківського РТЦК та СП.
За даними прокуратури, підозрюваний — 30-річний чоловік. Між ним та військовослужбовцями територіального центру комплектування виник конфлікт, львівʼянин вдарив ножем в ногу працівника ТЦК, після чого розпилив сльозогінний газ з балончика і втік з місця події.
Військовослужбовця госпіталізували з критичним ушкодженням стегнової артерії, він зазнав великої крововтрати і попри реанімаційні заходи помер на ранок 4 грудня.
Чоловіка, якого підозрюють у нападі, затримали правоохоронці. За процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури міста Львова розпочате кримінальне провадження за фактом умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі у зв’язку з її службовою діяльністю, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 350 КК України). Чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі.
Що відомо про загиблого військовослужбовця
За даними ОК "Захід", загиблим військовослужбовцем є Юрій Бондаренко. Чоловік був уродженцем Харкова, ветераном, який брав участь в АТО. З початком повномасштабної війни він знов повернувся на фронт.
"Юрій був військовослужбовцем військової частини А1463, де виконував завдання оператора радіолокаційної станції. У червні 2025 року, зважаючи на серйозне погіршення стану здоров'я, був переведений у Галицько-Франківський ОРТЦК та СП як придатний до тилових підрозділів", — розповідає речник Львівського ТЦК та СП Володимир Молодій.
Спогадами про загиблого поділився також журналіст Сергій Грішин.
"З Юрієм Бондаренком я познайомився у 2023 році. Він написав мені в чат, що хоче віддати власний автомобіль для потреб бійців. Я був здивований, бо мало хто мені пропонував просто віддати автомобіль. 24 лютого 2022 року він одразу поїхав зі Львова на Харківщину, він до того, як почав жити у Львові, виріс у Харкові. Поїхав до хлопців, побратимів і кілька місяців провів з ними", — говорить Сергій Грішин.
У пресслужбі Львівської міськради розповіли, що Юрій навчався у комунальному закладі "Харківський академічний ліцей № 45 Харківської міської ради", згодом – в Аерокосмічному ліцеї на базі Національного аерокосмічного університету імені Жуковського. Вищу освіту здобув у Харківській державній зооветеринарній академії. Був учасником Антитерористичної операції у складі 16‑ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
Юрій Бондаренко нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України "Учасник АТО", медалями "Захисникам вітчизни" та "Ветеран війни".
Загиблому військовому було 37 років.
Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp
