При церкві Всіх святих українського народу у Стрию функціонує музей Церкви у підпіллі. Відкрив його парох церкви отець Іван Барабаш.
Як розповів о.Іван Барабаш Суспільному, така ідея виникла у нього давно, проте ралізувати її вдалося тільки цього року. Авторкою проєкту експозиції стала стриянка Марта Остапович.
Священник родом із села Труханів, що на Стрийщині. І там, у одній із кімнат будинку його батьків, упродовж 18 років підпільно відправляли таємні Служби Божі.
"Була звичайна хата, чотирикімнатна. А остання кімнатка була для служіння. Хата стояла під лісом, на краю села. Там навіть реколекції проводили, священники з'їжджалися. У нас дев'ятеро дітей було, і священники в підпіллі вибирали такі сім'ї, де багато дітей було", — розповів він.
Саме цю кімнату і відтворив він у музеї та перевіз у Стрий речі, які у ній були. Серед предметів експозиції музею — склянка, яка упродовж 18 років слугувала чашею для таїнств. Її батьки отця Івана зберігали у шафі, загорнутою в тканину.
"В тій кімнатці, де служили Літургію, була трьохдверна шафа. Я все дитиною туди залізу, і якось знайшов ту склянку. Потім багато разів витягував її, і не знав, для чого вона. Аж потім, коли я побачив, що священник відправляв службу Божу, я тоді здогадався, що це є замість такої чаші", — каже священник.
На його думку, саме ця склянка є найціннішим експонатом.
Також у музей перевезли стіл, де зберігали атрибути для літургії. Священник розповідає, що, наприклад, святі дари переховували у банці з-під крему, але поки її знайти не вдалося. А хрест, який розташовується в музеї, передавали "з рук в руки" для підпільних літургій. На ліжку, яке теж перевезли, відпочивав священник.
Крім речей із дому в Труханові у музеї є експозиція стародруків, речей інших священників, які служили у підпіллі, та інших цінностей, які принесли небайдужі. Серед них — книги, зокрема і 19 століття, які переховували від радянської влади, світлини, переписи молитов, а також врятовані експонати, які передали військові з лінії фронту.
"Наші хлопці, коли зайшли в село Піски, знайшли в одній хаті псалтир, написаний старослов'янською мовою. Чи ікона із Торецька, "Серце Христове". Їй більше ста років. Передали у музей, щоб не пропали", — розповідає отець.
У планах отця Івана Барабаша — розширення музею. Каже, важливо зберегти та зафіксувати усе, адже це — історія. Крім цього, хоче попросити благословення у єпископа Української греко-католицької церкви Тараса Сеньківа, який теж служив у підпіллі, проводити в музеї богослужіння раз на рік.
Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp
