Ковельський історичний музей поповнився новим експонатом. Це — металева січкарня для подрібнення кормів періоду 30-х років минулого століття.
Інструмент належить родині Дмитра Пунди, яку під час операції "Вісла" примусово виселили з польського села Капліноси на Волинь, розповіла Суспільному головна зберігачка фондів музею Мирослава Мороз. З її слів, січкарня ще у робочому стані, її вага — близько 100 кілограмів.
"Виїжджаючи з Польщі, українці забрали й своє майно, в тому числі січкарню. Це була дорога річ в господарстві і її перевезення в Україну свідчить лише про те, наскільки січкарня була цінна для родини", — каже Мирослава Мороз.
Січкарню до музею, за словами науковиці, принесла невістка Дмитра Пунди, дружина сина Михайла. Він з сім'єю залишився жити у волинському селі Білашів, а батько Дмитро Бунда з дружиною згодом все ж таки повернулися до Польщі.
За словами Мирослави Мороз, такий інструмент ще десятиліття тому свідчив про заможність господарів. На ньому подрібнювали рослинні корми — солому, сіно, траву, кукурудзиння для худоби та птиці.
Січкарню вже розмістили у музейній залі поруч з іншими старожитностями й вона доступна для огляду відвідувачами.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
