Ковельчанин Богдан Лукашук передав у місцевий історичний музей залізничний свічний ліхтар 1951 року, який належав його дідусю.
Про це Суспільне розповіла головна зберігачка фондів Ковельського історичного музею Мирослава Мороз.
Дідусь Богдана Лукашука свого часу працював старшим машиністом на Ковельській залізниці й тримав ліхтар як згадку про працю залізничником.
«У ті часи такі автономні свічні ліхтарі були незамінними — ними освітлювали пасажирські та вантажні вагони, використовували як аварійний непорушний запас та для подачі червоного сигнального світла вночі», — розповіла Мирослава Мороз.
Виготовлений ліхтар у 1951 році на Нижньо-Сергинському заводі за замовленням Міністерства шляхів сполучення (МПС).
Зі слів головної зберігачки фондів, корпус ліхтаря має кубічну форму з масивним металевим дашком та декількома дверцятами, що відкриваються на петлях. Зверху закріплена велика кругла металева ручка-дуга, яка слугує для зручного перенесення ліхтаря або його підвішування.
Ліхтар оснащений дверцятами із кольоровим склом, зокрема, із червоним світлофільтром. Червоне світло традиційно використовувалося на залізниці для подачі сигналів «Стоп» або позначення хвоста потяга, пояснила музейниця.
Димохід має конусоподібний дефлектор з круглими вентиляційними отворами по колу для відведення тепла та диму під час горіння.
«Плоска поверхня над димоходом додатково дозволяла нагрівати чашку води чи їжу завдяки тепла від палаючої свічки під час тривалого чергування», — додала Мирослава Мороз.
Ліхтар, з її слів, чудово зберігся, на шийці вентиляційного ковпака має виштампуване клеймо з датою та написом «МПС СССР/Н.Сергиевский З-Д/1951».
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
