"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца

"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца

"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца
Наталія Зенц на могилі Вячеслава на кладовищі у місті Рожище. Суспільне Луцьк

49-річний стрілець-помічник гранатометника Вячеслав Зенц загинув 25 лютого на Харківщині. На початку березня його поховали на кладовищі у місті Рожище. Дружина полеглого військового Наталія розповіла Суспільному – щодня приходить на могилу чоловіка і приносить ранкову каву, яку любив Вячеслав.

"Він завжди мене будив, робив мені каву. Говорив: "кава то святе". Тепер ранок мій починається з одного – приготування кави для нього", – говорить вдова.

"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца
Наталія щоранку готує каву, щоб віднести її на могилу Вячеслава. Суспільне Луцьк

Вперше добровольцем до війська волинянин пішов у 2014-му році. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, де отримав звання "кіборг". Наталія розповіла: 24 лютого 2022 року Вячеслав був у Польщі на роботі. Полишив усе і повернувся в Україну, щоб знову піти добровольцем на війну.

"У Бахмуті він хоч раз у добу виходив на зв'язок, казав, що по 15 годин лежали голови донизу, Коли його перевели у Харків, думала, що спокійніше місце,

Останній бій Вячеслав Зенц прийняв на Харківщині, по їхнім позиціям вдарив ворожий танк.

"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца
Вячеслав Зенц. Суспільне Луцьк

Донька В'ячеслава Ельвіра Зенц показує прапор батька із підписами побратимів, з якими служив з 2014-го року. Каже: тато був серед перших, коли йшли у бій.

"Привезла каву, як ти любиш": спогади дружини та доньки про загиблого на війні волинянина Вячеслава Зенца
Ельвіра показує прапор бригади, у якій служив батько. Суспільне Луцьк

"Садив мене біля себе і каже:"Доця, ти навіть не уявляєш, що там відбувається. Треба дякувати Богу, за кожну хвилину, що ти жива і що тут такого немає", – пригадує донька.

Ельвіра каже: під час одного з боїв батько разом із двоюрідним братом, з яким служили разом, зайшли на територію ворога і вкрали російський танк. Тоді окупанти оголошували винагороду за вбивство Вячеслава.

" А він сміявся. Казав: "А чого я маю переживати?! Що хотів – те зробив, а голови моєї не отримають". Він говорив на позитиві, не переживав за смерть, нічого не боявся, він такий був – веселий", – розповідає донька бійця. Додає: після загибелі батька часто переслуховує усі голосові повідомлення, які він їй надсилав з передової.

Наразі родина Вячеслава збирає підписи, щоб перейменувати вулицю в рідному місті Рожище ім'ям військовослужбовця. 7 квітня ще одна донька Вячеслава Зенца, Олександра опублікувала на сайті президента петицію із проханням присвоїти "кіборгу" звання "Героя України".

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

На початок