На території Волині немає шахрайських колцентрів, що могли б бути причетними до справи «Карфаген». Як заявив під час брифінгу 15 вересня керівник Волинської обласної прокуратури Максим Роговенко, за рік його перебування на посаді жоден подібний чи будь-який інший осередок у регіоні не функціонував.
Також він прокоментував нещодавнє викриття колцентру в центрі Луцька, оператори яких в телефонному режимі під виглядом фінансових аналітиків та брокерів пропонували громадянам України та країн ЄС інвестувати у криптовалюту, цінні папери й валютні ринки.
Максим Роговенко зазначив: 6 серпня 2026 року управління внутрішньої безпеки Нацполіції Волинської області отримало інформацію про те, що жителі Львова планують розпочати в Луцьку діяльність шахрайського колцентру. Прокурори Луцької окружної прокуратури внесли відомості до ЄРДР і розпочали досудове розслідування та процесуальне керівництво в кримінальному провадженні.
«Відбулося документування, після чого було отримано в слідчого судді ухвали (18 серпня — ред.) на проведення обшуків. 2 вересня було проведення обшуків в тому приміщенні, яке шахраї намагалися обладнати під колцентр», — сказав прокурор.
Максим Роговенко розповів: правооохоронці мали намір викрити колцентр «на гарячому», проте станом на 2 вересня він не запрацював. Через завершення строку дії ухвали слідчого судді, з його слів, необхідно було провести оперативний обшук.
«Є протокол обшуку від 2.09.2026 року, а про спецоперацію "Карфаген" стало відомо 4 або 5 вересня. Коли ми реалізували цю історію, ніхто про ніякий Карфаген ніде не чув», — додав керівник обласної прокуратури.
Що відомо про операцію «Карфаген»
4 вересня 2026 року стало відомо, що в межах операції «Карфаген» НАБУ та САП здійснюють слідчі дії з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників пов'язують із «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна.
З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. За даними слідства, у середині 2025 року він створив та очолив із керівних структурних підрозділів Офісу генпрокурора та нібито залучив до його складу працівників прокуратури та наближених осіб.
У НАБУ і САП стверджують, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати діяльності так званих кол-центрів, які займалися шахрайством щодо громадян України та іноземців.
За версією слідства, отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна на понад 20 мільйонів гривень. Ще понад 10 мільйонів гривень учасники організації, ймовірно, розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці гроші за доходи від підприємницької діяльності.
В Офісі генпрокурора 4 вересня заявили, що працівника, щодо якого перевіряють можливу причетність до протиправної діяльності, пов'язаної з шахрайськими кол-центрами, відсторонять від виконання службових обов'язків на час досудового розслідування.
У неділю, 6 вересня, ВАКС ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави. 7 вересня суд також обрав запобіжні заходи співмешканці Кропиви, Єлизаветі Івахненко, та його водію Сергію Куцому.
Сам же генеральний прокурор України Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів та їх легалізації, а також прокоментував законність своїх побутових витрат, заявивши, що всі побутові питання його родини здійснювалися «виключно в межах чинного законодавства та задекларованих доходів без будь-яких порушень».
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
