У Луцьку письменник, ветеран війни Артур Дронь презентував свою книгу короткої прози "Гемінґвей нічого не знає".
Захід організувала літературна платформа "Фронтера". Подія мала благодійну мету, розповів Артур Дронь.
Перед зустріччю з автором, відвідувачі могли придбати книжки його авторства, зокрема і збірку поезій “Тут були ми”. Увесь прибуток від продажу цього видання перераховують у благодійний фонд "Голоси дітей", що надає безплатну психологічну допомогу дітям та родинам, які постраждали від війни.
"Коли мені сказали, що всі книги розкупили ще перед початком презентації, то захотілося співати "Волинь моя". Дуже вам дякую за такий внесок", — сказав Артур Дронь.
Як зазначив автор, шлях у літературу починав із самвидаву збірки віршів "Гуртожиток №6". Останні екземпляри цього видання письменник не продає, але виставляє як лоти на благодійні аукціони. Один екземпляр, пригадує, вдалося продати за 17 тисяч гривень.
Наступна власна збірка поезії “Тут були ми” вийшла у видавництві, на той час Артур Дронь ніс службу в 125 окремій бригаді територіальної оборони. У 2025 воїна демобілізували через отримане поранення. Як розповів письменник, свій досвід на війні він передав у поезії та прозі.
"Ніяке письмо не поверне нам того, кого більше немає. Ніяка книжка не зупинить війну. Не треба від неї цього й очікувати чи вимагати. Але письмо може зафіксувати слова, чиїсь вчинки, дає щось сказати за когось, кого більше нема", — пояснив письменник.
У своїй промові автор закликав військових ділитися своїми історіями про фронт через тексти, якщо відчувають потребу висловитися й отримують після цього полегшення.
Як поділився думками Артур Дронь, найважчим етапом написання книги було створювати оповідання про загиблих з урахуванням того, що ці тексти можуть прочитати рідні. Зокрема, про останній день життя та евакуацію його побратима-пастора.
Оскільки він був близько знайомим з його сім’єю, то вирішив надати його дружині текст перед публікацією й запитав, чи хоче вона забрати якісь слова, чи не викликають вони у неї дискомфорт. З його слів, вона погодилася на все написане й відповіла, що хоче аби історія з його загибеллю була десь зафіксована.
"Вони 30 років з дружиною прожили разом і мали думку, що коли хтось із них піде з життя, інший буде поряд. Вона казала: "Я три роки мучу себе тим, що я нічого не знала про його останній день життя". Письмо не вернуло їй чоловіка, але дозволило трохи побути з ним, дізнатися про нього більше", — зазначив ветеран.
Він додав: у назві "Гемінґвей нічого не знає" прагнув передати, що сьогоденна війна не подібна на попередні й знайти такий досвід в книжках чи фільмах тих часів не можливо.
"Ця війна не за розподіл територій, а за те, чи будемо жити, чи ні. Це те, що називають екзистенційна війна на тотальне винищення. І ту цілковиту правду ми можемо прочитати у тих авторів, які зараз живуть, пишуть і захищають нас на фронті", — дав пораду письменник.
Під час заходу, автор зачитав присутнім свої твори, а наприкінці кожен міг отримати автограф на новопридбаних книжках та зробити фото з автором.
Про письменника
Артур Дронь народився 31 грудня 2000 року у селі Воскресинці, на Івано-Франківщині.У 2017–2022 роках навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики. Паралельно з навчанням, у 2020—2021 роках працював у студентському відділі ЛНУ імені І. Франка, а у 2021–2022 році — івент-менеджером у "Видавництві Старого Лева".
З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем і відтоді ніс службу в 125-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. З серпня 2022-го у складі бригади виконував завдання в зоні бойових дій на території Донецької, а згодом Харківської областей.
Перебуваючи на фронті, продовжував писати. У 2024 році збірка його поезії "Тут були ми" вийшла норвезькою у видавництві Audiatur.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
