У Києві протягом минулого року у парках, скверах та на бульварах висадили понад 8,2 тис. дерев, більше 88 тис. кущів та 6,4 млн квітів. Також заліснено 11,7 га площ міських лісів та висаджено понад 242 тисячі сіянців.
Про це повідомив генеральний директор КО "Київзеленбуд" Юрій Бахмат.
За його словами, серед дерев озеленювачі надають перевагу кленам, липам, платанам і гіпоалергенним тополям. В міських лісах переважно висаджують сосни. Серед квітів — Київ поступово переходить на багаторічники, такі як: ковила, гейхера, ехінацея, гортензія тощо.
Також 2024 став роком нових природоорієнтованих рішень. Зокрема, минулого року столиця збільшила кількість ділянок без скошування до 65 локацій та до 25 локацій — з декоративними луками, що краще сприяє біорізноманіттю.
"Вперше запровадили у місті такі екологічні рішення як: дощові садки, що облаштовуємо у місцях підтоплень, вуличні меблі з озелененням — спеціальні місця для відпочинку, мішки для поливу дерев", — сказав Бахмат.
У місті масштабували проєкт щодо використання гранітної крихти: з 130 до 150 зелених зон. Ще запровадили, як експеримент, захист рослин, що ростуть вздовж доріг, від протиожеледних реагентів. Також протягом 2024 року КП УЗН облаштували у столиці 10 мініскверів — по одному в кожному районі.
Протягом минулого року з крон 6861 дерева комунальники видалили омелу в зелених зонах Києва. Переважно від паразита потерпають тополі, клени, верби, берези та акація.
Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева. Волога, яку вона вбирає, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини-хазяїна сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.
"Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров'ю людини, особливо коли кущ має ягоди. Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Плоди — неїстівні для людини", — йдеться у повідомленні.
Протягом 2023 року омелу видалили з крон 5513 дерев. Обрізають омелу під час спокою дерева: від осені до весни, до початку сокоруху.
Що відомо про озеленення Києва
У травні минулого року в Києві почали створювати дощові садки. Це — ландшафтні рішення для збирання та подальшої утилізації води, що мають вигляд квіткової клумби.
У травні у парку "Відрадний", що у Солом'янському районі столиці висадили 7 молодих сакур. Відтепер алея складається з 30 квітучих дерев.
У березні на бульварі Тараса Шевченка висадили дерева. Це 30 тополь, які подарували місту меценати. Сорт тополі походить з Північної Італії та не викликає алергічної реакції у людей. Дерево швидкозростаюче з добре розвиненою кореневою системою, а це означає, що воно стійке до міських умов.
У місті триває робота з наповнення онлайн-мапи дерев, які перебувають на балансі міста. Станом на січень минулого року "оцифрували" понад 203 тисячі. Також в столиці тестували "торби" для поливу дерев.
У Києві висаджують квіти за популярним нині принципом "Нова хвиля", а однорічні рослини використовують здебільшого для тематичних клумб. Комунальники використовують лучну рослинність серед декоративного різнотрав'я та багато злакових.
Водночас "Київзеленбуд" повідомляє про масові крадіжки рослин із столичних парків. У компанії зазначили, якщо зібрати разом усе вкрадене, то можна було озеленити не один сквер.
