Майже 4 тижні на роботі, без відпочинку, провела працівниця ЧАЕС Людмила Козак. Чорнобильську станцію війська РФ захопили в перший день повномасштабного вторгнення. Встановили там свої правила, а саму АЕС використовували як “базу відпочинку”. Як армія РФ керувала ЧАЕС та як провели ротацію працівників на станції — у матеріалі Суспільного.
Розкажіть про те, як росіяни захоплювали станцію?
Десь біля 3-ї години ми побачили у свої камери, як на станцію залазять “чорні чоловічки”. Лізли із усіх дир. Зламали наше обладнання. Наші військові вже зайняли позиції, були готові йти у бій. Далі між ними були перемовини. Росія запропонувала здатись. Потім сказали всім зайняти робочі місця. З того часу ми більше їх не покидали і працювали, працювали, працювали.
Гуманітарку вони привозили регулярно. Заносили дівчатам в їдальні, а ті їх виганяли вслід за кораблем
Спали по черзі. Зробили собі графік: пару годин працюємо, пару — відпочиваємо. В ніч когось одного залишали і лягали спати. Так і працювали. Спали у кріслах, хто на підлозі чи столі.
Я була на станції в курточці. Вона чорна, немає світлових маячків, написів. Мене заставили носити білу повязку. Я відмовилась, адже білі пов'язки були у них, на правій руці і лівій нозі. Мене двічі попередили, на третій сказали: “Вибачте, але отримаєте кулю в лоб. Ми вас просто не бачимо. Ви будете йти по темноті і можете отримати “подарунок” собі”. Я довго думала що робити. І придумала. В колег, які зі мною працюють, знайшла білий чепчик. Вдягнула і підійшла до генерала: “Так можна?” Він погодився.
Ми їх залякали, що у них є 14 годин, після чого арка взлетить в повітря і будемо всі зустрічатись на небі
Після цього я цей чепчик не знімала. Ночами, коли працювала, мені було нудно дивитись на тих орків і я вишила на ньому напис “ЧАЕС” і український прапор. Ниток не було, що знайшла з того і шила. Росіяни ніяк не відреагували. Зато Україна була зі мною завжди.
Яку кількість російської техніки ви бачили?
Ротація у них була майже кожні 2-3 дні. Багато БТРів, грузовиків, багато зброї, гранат, мін. Також вони відібрали всю нашу техніку та зброю. На наших “Козаках” вони розмальовували свої букви, забрали і їх. Вони були у шоці від наших “Казаків”. У них такої техніки немає, вони охали і ахали: звідки ви це взяли? Україна такого не може мати. Від нашого обладнання у них був шок.
Як харчувались працівники ЧАЕС?
Годувала наша організація. З наших складів, холодильників, морозильних камер. Так, нам зменшували порції, але їжа була — і перше, і друге, і компот, і навіть були запіканки, чи блінчики. Дівчата мудрували. Десь на 5-6 день наш повар знепритомніла. Не могла вже працювали.
Їх їжу ми не їли. Ніхто не брав. Хоча гуманітарку вони привозили регулярно. І хліб, і ковбаси, і сири. Заносили дівчатам в їдальні, а ті їх виганяли вслід за кораблем.

Був ще забавний випадок. Наші рятувальники допомагали нам із пранням. Адже прати не було де, то попросили їх. Хлопці це зробили. І коли вони повертались з цим всім, росіяни їх пропустили. Але в них чомусь почалась істерика: “Чому до вас приїхала ритуальна служба?” Я не зрозуміла. Яка ритуальна? “Ось стоїть маленький УАЗик. Там написано “ритуальна служба”. І у них на спинах написано “ритуальник”. Вони понесли білі мешки. Кого ви там вбили?”. Я кажу, що не “ритуальник”, а рятувальники. Старшина питає: “Хто такі “рятувальники”? Кажу — це як у вас МЧС. Він: “А ми вже вирішили, що у вас хтось помер”.
Як працювала станція, коли вона була знеструмлена?
Коли зникла електрика, ми були в шоці від їхньої турботи про нас. Вони (росіяни — ред.) почали возити із Гомеля багато дизелю. Ми порахували — десь мінімум мільйон гривень вони в нас влили. Щоб протримати три дні. Їх танки стояли без пального. Вся їхня техніка яка була вздовж Києва, стояла без дизелю. Вони зливали з неї. Перше вони рятували нас, бо ми їх залякали, що у них є 14 годин, після чого арка взлетить в повітря і будемо всі зустрічатись на небі. Вони хотіли жити. Тому рятували і нас, і себе.
Читайте також: Як працювала ЧАЕС під окупацією та чи опромінилися військові РФ — розповідають радіобіологи
Як окупанти використовували ЧАЕС?
Це була у них база відпочинку. Пересидіти, поїсти, помитись, попратись. Приїхали, поїли і знову на Київ. Тут же бомбити ніхто не буде. Ми тут в захисті, вони це розуміли. Тому вся техніка була у нас схована.
Як відбувалась ваша ротація?
До ротації нас готували 3 дні. Ми чекали кожну хвилину. Коли приходила інформація від начальника зміни станції, що і сьогодні ротація відміняється, настрій падав. Знову було все погано. В один прекрасний день ми почули, що їдемо. Нам дозволили забрати наших дівчат військових. І одного військового чоловіка, який був хворий. Дівчат ми всіх перевдягнули у цивільний одяг. Щоб нас ніхто не зупинив.

Коли виїжджали, я підходила до працівників, які залишались на станції і молила: “Не просіть у них нічого, бо там Іроди, справжні Іроди приїхали”. Вбивці, просто вбивці.
Весь цей час ми були у супроводі армії РФ. Поки стояли на білоруській митниці через нас проїхали безліч машин, “Градів”, БТРів. Ми всі їхали і не зупинялись. Білоруси нас пропустили, в супроводі росіян ми поїхали далі. Доїхали до нашого моста, який через Дніпро зірваний. Далі, на жаль, нас лісом повели, бо дороги немає. Через ліс ми йшли хвилин 7-10. Також бачили, що сидять снайпери і їх військові. Посадили нас на рибальський човник, який кожну хвилину міг просто перевернутись. Води в човнику по щиколотки. Але ми сідали і їхали. Нас везли наші хлопці. На зворотному боці нас зустрів наш керівник Валерій Сейда. Витягнув з того човника, обійняв. Ми почули як почало бахкати, гриміти. Звуки обстрілів. Зрозуміли, що дійсно в Україні.
Чи бачили ви працівників які вас погодились замінити?
Ми поспілкувались буквально хвилину, коли вони з човника вилізали, а нас туди саджали. Це були просто обійми, просто: “Тримайтеся”. І побажання всього найкращого, все. Ми їм дуже сильно дякували, що вони поїхали.
Читайте також
Ядерна безпека під час війни. До чого може призвести захоплення АЕС російськими військами
Це вкрай небезпечно, і для окупантів РФ також. Фахівчиня про підвищення рівня радіації на ЧАЕС
Путін погрожує ядерною війною. Це лише шантаж чи готуватися до найгіршого
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС