19 липня за лічені хвилини Київ затопило водою. Будівлі, транспорт та люди сповна відчули на собі загрозу стихії. Десь зникало світло, у когось змило автівку, багато хто не зміг вчасно дістатися до потрібного місця, а деякі станції метро буквально затопило.
На вулиці виїхала спецтехніка для ліквідації наслідків зливи, але, мабуть, найбільше допомогло те, що сама злива швидко закінчилась. Що було б, якби злива тривала довше і чому кияни все ще залишаються заручниками погодних умов — про це в ефірі Українського радіо розповіли експерт з муніципальних питань Костянтин Салій, командир комунальної аварійно-рятувальної служби Дмитро Піхало, інженер-проєктувальник Дмитро Макогон та консультант з систем захисту від блискавок Євген Баранник.
Яким видався грозовий день у столиці
Як розповів Костянтин Салій, йому тричі "вдалося перетнути калюжі" на вулиці Дегтярівській, які не могли проїхати трамваї: "Побачив, скільки попадало дерев, порвало проводи і швидкі допомоги не могли проїхати, бо такі глибокі були урвища в асфальті. Я побачив безпорадність комунальних служб".
За його словами, комунальники з'явилися, вже коли почала вода самостійно відступати, а не в той момент, "коли треба було відкачувати".
"Зрозуміло, що їм і не було куди відкачувати, тому що у нас немає такої системи, де можна було взяти можливості, щоб цю воду відвести. Сьогодні кияни побачили всі огріхи попередньої муніципальної політики", — зазначив експерт і додав, що Київ потребує в таких умовах проведення кардинальної зміни міських мереж.
Як приклад він вказав ситуації зі станціями метро "Академмістечко" та "Берестейська", позаяк водою заливало у вестибюлях станцій і через це, з його слів, могли бути великі ураження током людей, які перебували на платформах.
Читайте також: Тижнева норма опадів за пів години: Київ накрила злива з градом
Чи зможе метро реагувати на критичні ситуації
За словами Салія, міські проєктанти проєктують станції та колії, згодом — розпочинають проєктування навколишнього благоустрою: "На жаль, коли ці станції метро будувалися, ніхто не міг уявити, що у нас будуть подібного розміру зливи і що у нас не буде водовідведення. Раніше потужні зливи – це були поодинокі випадки".
Фахівець робить висновок, що зараз "якщо дощу немає, то все гаразд", якщо дощ пройде, "то якось уже починає кожний керівник станції думати, що робити".
Чи всі станції мають гермодвері, які можуть зачинити і зупинити воду
Експерт припускає, що наразі у столичному метрополітені спеціальні гермодвері має не кожна станція, позаяк це більше стосується нових станцій.
"Наприклад, метро "Арсенальна" – на поверхні, і нікому в голову не спадало, що треба якось оновлювати станцію і модернові речі там робити. Але є такі станції метро, які в низині і їх треба було більш розробляти під подібні моменти", — зауважує аналітик.
У Києві за пів години випала тижнева норма опадів. Що було б, якби злива тривала довше
"Затопило б серйозно десь вісім станцій повністю. Люди, які в цей час були б внизу, намагалися б вижити в цих умовах. Є небезпека ураження струмом. І наше метро ніколи не було розраховане на такі випадки", — розповів Салій.
За його словами, ми зараз можемо почути дуже багато експертів, які розкажуть, що у них все розраховано і все гаразд. Він підкреслює, що якби це було так, то Київ не знав би таких підтоплень: "Найбільша проблема — це те, що вже приблизно сім років кияни не бачать, що ведуться серйозні роботи стосовно приведення міських мереж та зливових каналізацій в належний стан".
Також фахівець переконаний, що немає абсолютно ніяких проблем, щоб зробити ремонт, застосувавши нові матеріали.
Читайте також: У Києві впали 150 дерев через негоду
"У нас досі використовуються бетонні труби, які мають велику шорсткість, коли йде така злива, мул, сміття, гілки дерев затримуються там і перекривають. У світі зараз використовують керамічне скло з пластиком, у яких дуже знижена шорсткість", — пояснив Салій і додав, що якби у Києві лежали б такі труби, вода би проходила і мешканці столиці "напевно не помітили б" наслідків зливи.
Водночас експерт припускає, що міська влада не приступає до конкретних дій, оскільки "таку роботу кияни не дуже оцінять на наступних виборах": "Це дуже тяжка і коштовна робота, і не будуть думати, що це дуже добре для міста Києва. Але все ж таки виборці можуть іноді потрапити і у водяну пастку, і про це також треба думати".
Чому виникли проблеми
Міський голова Києва Віталій Кличко прокоментував зливу в столиці, зазначивши, що напередодні прогнозованих дощів в кожному районі столиці очищали зливостоки, а на проблемних ділянках заздалегідь чергувала техніка гідротехнічних служба, проте понаднормова кількість опадів на короткий проміжок часу призвела до підтоплення ділянок вулиці та тротуарів.
За словами Костянтина Салія, складається враження, "що місцеве начальство вводить мера в оману": "Якби техніка чергувала, то всі кияни побачили б її і всі б оцінили звитягу наших комунальних служб, які б очищали і відкачували воду. Техніки я особисто не побачив. Може, не там проїжджав".
Читайте також: Нічого надзвичайного, але небезпечно. Синоптик розповіла про грози в Україні
Він переконує, що управління з надзвичайних ситуацій знає, де у місті Києві можуть бути такі випадки, тому техніка повинна була там чергувати.
"Крім того, 18 мм — це не карколомні зливи. Це середній нормальний київський дощ. Це не як в Євросоюзі, коли випала двомісячна норма за день. І щоразу кияни пересвідчуються, що міська каналізація не спроможна впоратися з викликом", — зазначив фахівець.
У чому полягала головна проблема роботи комунальників
Як пояснює командир комунальної аварійно-рятувальної служби Дмитро Піхало, головна проблема була у всіх, тому що грозовий фронт, який пройшов містом, мав дуже значні наслідки, і норма опадів була 40 мм за годину, що дорівнює практично половині місячної норми опадів.
"Тобто з такою великою кількістю води дуже тяжко вставляється система відводу води, яка спроєктована у місті Києві. Що стосується аварійної служби, то сьогодні (19 липня — ред.) було більше виїздів", — розповів комунальник і зауважив, що було дуже багато подій не лише з відкачуванням води, але і з ліквідацією наслідків повалених дерев.
Проблемні ділянки і чергування техніки
За словами Дмитра Піхала, у аварійно-рятувально служби визначені 22 ділянки, насамперед:
- Святошинський шляхопровід,
- у Шевченківському районі — вулиця Дегтярівська,
- Індустріальний шляхопровід,
- Повітрофлотський шляхопровід,
- біля метро "Берестейська" і сама станція "Берестейська",
- станція метро "Лівобережна",
- Дорогожицький шляхопровід по вулиці Олени Теліги,
- станція метрополітену "Академмістечко" та територія навколо неї.
"По місту дуже багато повалених дерев і задіяні не тільки аварійно-рятувальні служби міст, а також Державна служба з надзвичайних ситуацій та аварійні служби Київської міської адміністрації", — розповів співрозмовник.
Читайте також: 16 липня стало найтеплішим днем у Києві за майже 150 років — метеорологи
Чому саме "Академмістечко" та "Берестейську" так сильно залило
Костянтин Салій переконаний, що справа в ухилі місцевості і відсутності приймання води: "Тобто ливнівки не впоралися, а вода шукає, куди піти. На вулиці Дегтярівська, яка нібито високо знаходиться, також є десь ухил місцевості, і там такі калюжі, що стояли трамваї і не проїжджали".
За його словами, він став свідком того, як до колії під'їхав електроавтомобіль, водій якого подивився, що він не може проїхати і зрозумів, що буде електроураження струмом його як водія, і той був вимушений поставити авто на узбіччі, чим спричинив ще більший затор.
Чому сильні зливи у Києві провокують такі серйозні проблеми
Як пояснює інженер-проєктувальник Дмитро Макогон, у такій ситуації слід зважати на зміни клімату, через що короткочасно випадає відразу дуже велика кількість опадів. Іншою причиною він називає "не найкращу якість" і "не найкращу доглянутість" інженерних мереж.
"По-друге, дуже важливий фактор – це забудова. Це те, що раніше були якісь пустирі, посадки і парк. І замість цих дерев та ґрунту, там з'являється бетон, якісь житлові комплекси, парковки", — продовжив комунальник.
Він додає, що зараз вода дуже стрімко з усіх нових бетонних поверхонь, з покрівель, з парковок потрапляє одразу в інженерні мережі, які не витримують такого водозбору. Тим самим площа водозбору збільшилася, а мережі не збільшились.
Читайте також: Режим НС, руйнування та паралізоване залізничне сполучення: які наслідки повеней в Європі
Який світовий приклад Київ міг би взяти собі на озброєння
Макогон вважає, що одним із варіантів у випадку з Києвом є ініціатива "місто-губка", коли та води, яка потрапляє на якусь ділянку, там і залишається: "Наприклад, йде якась комплексна забудова, і там роблять зелені дахи, майданчики, де може ця вода залишатися, роблять басейни та фонтани. На зелених покрівлях є озеленення, де залишається вода, і це затримує потрапляння води далі".
З слів комунальника, такі речі дуже важливі, щоб з цією водою "працювати". Він пояснив. що цю воду можна очищувати і використовувати у побуті, тому місту потрібно розвивати озеленення.
Водночас Костянтин Салій додає, що Києву потрібно втілювати комплексні інженерні рішення.
"Треба в кварталах робити якісь підземні сховища, куди може вода поступати і затриматися для поливу. Я не уявляю, як можна зробити у місті Києві зелені дахи при наших вітрах і хто буде закріплювати ці ґрунти, якщо буде такий великий смерч з водою", — констатує фахівець.
Також Салій зауважив, що з кожною новою подібною зливою міські комунікації все більше не можуть впоратися, що дуже загрозливо і дошкуляє киянам.
Читайте також: У Нідерландах через повінь прорвало дамбу, влада залучає армію
Що убезпечує столичні будинки від блискавок
Консультант з систем захисту від блискавок Євген Баранник розповів, що від 2012 року існує стандарт, за яким визначається, чи потрібно для певної будівлі та споруди якісь заходи захисту від блискавки і чи вона є такою, що сама захистить людей.
"Розраховуються ризики для людей, для надання громадських послуг, для збереження невідновлювального культурного надбання і ризики втрати економічної вартості. Якщо ризики виходять за межу, тоді проєктувальник вживає ті чи інші заходи захисту", — підкреслив фахівець і додав, що люди мають бути у безпеці завжди.
Баранник переконаний, що в багатьох випадках не треба ставити стрижні на покрівлю, а захищати мережі, які заходять всередину споруди для того, щоб часткові струми блискавки не зашкодили ані електроніці, ані людям, які торкаються цих пристроїв у своєму побуті або під час роботи.
"Я маю на увазі пристрої захисту від імпульсних перенапруг. Вони настільки швидкі, що інші пристрої просто не встигають зреагувати. І кожен може собі їх купити і встановити без втручання в електричну систему, бо то справа спеціаліста-електрика", — зазначив фахівець.
Читайте також: Затоплені будинки, зниклі люди та "відрізані" села. Що про повінь у Німеччині кажуть очевидці
Чи варто одразу як починається гроза закривати вікна
"Це неактуально. Набагато важливіше триматися подалі від розеток, якщо людина знаходиться у приміщенні. Коли гроза вже почалася, то в жодному разі не варто нічого вимикати з розеток. Нехай пошкодиться прилад, але життя та здоров’я – дорожче", — розповів експерт і пояснив, що виключати прилади можна заздалегідь, але коли вже блиснуло близько — краще триматися подалі.
Також, як пояснив Баранник, якщо на вулиці сильна злива і людина опинилася серед міста, то треба обов'язково знайти собі прихисток.
"Якщо поза містом, то краще не опинятися в таких умовах. Сучасні методи комунікації дають можливість заздалегідь побачити, що є гроза", — зауважив фахівець.
Як готуватися до зливи
Костянтин Салій вважає, що для підготовки до зливи у Києві варто дивитися, де є затори в місті, тому що це значить, що там вже можуть бути підтоплення: "Особливо по центральних вулицях, як це було по проспекту Перемоги. Тобто кияни вже знають, що якщо дуже великий затор, значить попереду десь уже тонуть автомобілі. Тому шукайте можливості об'їхати".
За його словами, коли йдуть такі зливи, не рекомендується необачно поводити себе в метрополітені. Треба дивитися і не торкатися металевих частин, навіть пофарбованих.
Що відомо
- У Києві вдень 19 липня розпочалася потужна злива із грозою, градом та поривами вітру. Через підтоплення станцію метро "Берестейська" зачинили на вхід та вихід. До ліквідації наслідків залучили спецтехніку та понад 300 дорожників. За даними "Київавтодору", за 30 хвилин зливи випало 18 мм опадів, що дорівнює майже тижневій нормі.
- Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда розповів Суспільному, що цьогорічне літо буде спекотним, а його середні температури перевищуватимуть звичайні показники.
- 2020 рік був найтеплішим за всю історію спостережень в Європі, а останні шість років – найспекотнішими у всьому світі.
- Учені з Метеорологічного бюро Великої Британії прогнозують, що у 2021 році у всьому світі стане прохолодніше, утім він все одно залишиться одним з шести найтепліших років.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
