Майже п'ять тисяч євреїв розстріляли у роки Другої світової війни в тодішньому Кіровограді, нині Кропивницький. Початком Голокосту став серпень 1941 року, коли нацисти окупували місто.
Про це Суспільному розповів історик та краєзнавець Олександр Жосан, показавши місця масового розстрілу євреїв.
27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту – пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.
У 1941 році, за словами Олександра Жосана, в місті проживали понад п'ять тисяч євреїв.
Синагога
Біля синагоги на вулиці Чміленка 30 вересня 1941 року нацисти зібрали євреїв, розповів Олександр Жосан. Другий пункт збору був на вулиці Тарковського.
"Їх про це заздалегідь попередили. Ніхто конкретно не говорив – куди поведуть цих людей, навіщо їх збирають. Ходили чутки, що, можливо, їх готують до переправи в Палестину, де компактно проживало єврейське населення".
Репресії проти євреїв нацисти розпочали після 5 серпня 1941 року, коли окупували місто. Спочатку заборонили їм відвідувати публічні місця.
"З середини серпня, коли в місто прибула зондеркоманда, почалися справжні репресії. Відразу почали розробляти плани "вирішення єврейського питання".
Протитанковий рів
На пункт збору до синагоги 30 вересня 1941 року прийшли майже 3 тисячі євреїв. Їх усіх повели на околицю міста, нині це вулиця Героїв-рятувальників, де в липні 1941-го, за три тижні до окупації, містяни вирили протитанковий рів для захисту міста. Його протяжність – від 2,5 до 4 кілометрів.
"30 вересня 1941 року відбулися найбільші в історії нашої області розстріли цивільного населення. За традиціями СС, зондеркоманда привозила певну кількість євреїв, змушували роздягтися і підводили до рову, наполовину наповненого людськими тілами".
Біля рову за один день розстріляли 4200 євреїв. Нині там стоїть пам’ятник "Євреям-жертвам нацизму".
Фортечні вали
Наступне місце розстрілів і поховань – біля лікарні на Фортечних валах. За словами краєзнавця, в серпні 1941 року там стратили від 200 до 400 євреїв.
Шталаг-305
У будівлі військової частини на вулиці Шевченка з 1941 по 1943 роки був табір для військовополонених "Шталаг-305". Тут у роки Другої світової війни загинули щонайменше три сотні євреїв, сказав Олександр Жосан.
