У Кропивницькому вшанували пам'ять Праведників народів світу. Це звання запровадив ізраїльський центр "Яд Вашем", як вдячність людям, які попри небезпеку рятували євреїв під час Другої світової війни. 14 травня з 2021 року відзначають День пам’яті українців, які рятували євреїв під час війни. Пам’ятну дату запровадила Верховна рада.
Про це Суспільному розповів історик Юрій Митрофаненко.
У День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, кропивничани зібрались біля пам’ятного знаку "Євреям – жертвам нацизму" в сквері "Праведників народів світу". Покласти квіти, за підрахунками Суспільного, прийшли 30 людей: представники єврейської громади, громадських організацій та влади.
"Праведники народів світу — це люди, які під час Другої світової війни рятували інших від вірної загибелі від фашистів. Вони робили це, ризикуючи власним життям, незважаючи на національність чи будь-які інші відмінності, адже розуміли: людське життя — понад усе. Не знаючи, що буде далі і якими можуть бути наслідки для них самих та їхніх родин, ці люди все одно допомагали й рятували інших. Їхній вчинок є прикладом справжньої людяності, моральності та самопожертви", – сказав рабин Кропивницького та Кіровоградської області Дан Закута.
В Україні відомо про 2 600 Праведників народів світу. На Кіровоградщині — 51. Україна – четверта у світі країна за кількістю людей, яких відзначили цим званням, розповів доктор історичних наук Юрій Митрофаненко.
"Поруч із поляками, нідерландцями та французами українці також входять до числа тих, кого називають Праведниками народів світу, що спростовує міф про нібито суцільний антисемітизм. Це офіційний статус, який присвоює держава Ізраїль. Щоб отримати його, під час Голокосту людина мала безкоштовно рятувати євреїв, не отримуючи жодної вигоди. Йдеться про тих, хто приховував єврейську національність, сприяв втечі з гетто, рятував єврейських дітей та допомагав переховуватися від нацистських переслідувань".
У 1941 році у Кропивницькому, тодішньому Кіровограді, проживали понад п'ять тисяч євреїв. За даними, які Суспільному надав історик Василь Даценка, 30 вересня 41-го року на території Кіровоградської області відбулись масові розстріли євреїв. На місці, де у нині розташований знак "Євреям – жертвам нацизму", за добу нацисти вбили п’ять тисяч людей.
Що відомо про місця масових розділів євреїв у Кропивницькому
Місця масового розстрілу євреїв у Кропивнциькому Суспільному показав історик та краєзнавець Олександр Жосан. У 1941 році, за його словами, в місті проживали понад п'ять тисяч євреїв. Нацисти зібрали євреїв біля синагоги (нині це вулиця Чміленка) 30 вересня 1941 року, другий пункт збору був на вулиці Тарковського. Для чого зібрали людей, сказав, їм не повідомили.
На пункт збору до синагоги прийшли майже 3 тисячі євреїв. Їх усіх повели на околицю міста, нині це вулиця Героїв-рятувальників, де в липні 1941-го, за три тижні до окупації, містяни вирили протитанковий рів протяжністю від 2,5 до 4 кілометрів для захисту міста. Там за один день розстріляли 4200 євреїв.
Наступне місце розстрілів і поховань – біля лікарні на Фортечних валах. За словами краєзнавця, в серпні 1941 року там стратили від 200 до 400 євреїв.
У будівлі військової частини на вулиці Шевченка з 1941 по 1943 роки був табір для військовополонених "Шталаг-305". Там у роки Другої світової війни загинули щонайменше три сотні євреїв, сказав Олександр Жосан.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
