У громадах Кіровоградської області створюють маршрути безбар'єрності. Це ділянки в містах, селах і селищах, де маломобільні люди можуть безперешкодно пересуватися вулицею. Нині є 11 таких маршрутів.
Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла начальниця управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури обласної військової адміністрації Вікторія Кулікова.
За її словами, безбар'єрний маршрут — це шлях, доступний для маломобільних людей: з інвалідністю, вагітних, похилого віку, з дитячими візками, а також тих, хто має погане самопочуття.
Там повинен бути безпечний для пересування простір: пандуси, понижені тротуари, вказівники, звукові оголошення, тактильні таблички для незрячих людей. З міських громад усі мають такі маршрути. До прикладу, в Олександрії й Новомиргороді є безбар'єрні парки — з вільною зоною пересування, відкритими ігровими майданчиками.
У Кропивницькому зробили смугу для незрячих людей і велосипедну доріжку на вулиці Героїв України.
"Там ніколи не було зони відпочинку, а тепер є сучасні зупинки, де навіть можна підзарядити гаджет. І люди, які живуть в тому районі, можуть пройти частину шляху безпечно — при тому, що ця зона перенасичена транспортом. Тобто знімаються вже бар'єри й ризики безпеки. Можна просто спокійно погуляти по цій нормальній комфортній дорозі з вказівниками й тактильною плиткою", — розповіла Вікторія Кулікова.
Дмитрівська сільська громада зробила безбар'єрний простір у вигляді кола, об’єднавши кілька об’єктів.
"Він закільцювався і містить адмінустанову, парк, зони відпочинку, спортивний майданчик. І все це є доступно, безбар'єрно — з пониженими тротуарами, без будь-яких перешкод, з тактильною навігацією".
Нині в Україні в усі об'єкти, коли їх реконструюють, додають інклюзію — і в всередину будівлі, і зовні. Такі проєкти реалізували в Кропивницькому, Новоукраїнській, Помічнянській, Світловодській громадах — з доріжками, тактильною навігацією, позначками, підіймачами. Але легше досягти безбар'єрності, коли будівля зводиться з нуля.
"Є державні будівельні норми щодо інклюзії, і при новому проєктуванні й будівництві це стовідсотково забезпечується. На жаль, наша інфраструктура, наше середовище, наші об'єкти були збудовані ще до введення сучасних норм щодо питань доступності", — розповіла Вікторія Кулікова.
За її словами, щоб повністю не перебудовувати об’єкт, можна піти шляхом адаптивного дизайну, пристосовуючи нинішню будівлю під безбар'єрність. Але є приклади в Кропивницькому, коли підприємства, бажаючи облаштувати пандус й виконуючи вимоги безбар'єрності в одному місці, перекривали доступність в іншому. Їхній пандус і підіймач займали тротуар.
"Планувальна структура вулиці цього просто не передбачала. Добре, що у нас ця вулиця пішохідна, а якби це була проїжджа частина? Відповідно вже створюються бар'єри для інших категорій громадян, які можуть потрапити під машину. Але тут, якщо приватні установи проєктують в межах своїх будівель, а переважно вони їх орендують, то міський простір — це вже завдання міської влади, яка над цим працює".
За словами начальниці управління, простежити за проєктами, які зараз у роботі, можна на державній платформі Dream. Також вона сказала, що в Україні існує альбом безбар'єрних рішень — безплатний посібник для архітекторів, інженерів та всіх, хто створює простір. Там є схеми й підказки для того, щоб місто можна було зробити дружнім до маломобільних груп населення.
Також Вікторія Кулікова сказала, що нині з усіх об’єктів в області найнижчу безбар'єрність мають укриття. Це показав моніторинг безбар'єрності. Його провели в грудні 2024 року, обстеживши 547 об'єктів у всіх 49 громадах Кіровоградщини. Це укриття, лікарні, школи, Центри надання адмінпослуг, банки, парки, сквери (з кафе, туалетами, будинками культури, кінотеатрами на території парку), залізничні станції, автовокзали.
З укриттів — 4% виявилися повністю доступними для маломобільних людей. Це ті, куди людина на інвалідному візку може безперешкодно заїхати, самостійно користуватися побутовою кімнатою, без допомоги заряджати гаджети, пити каву й чай.
При цьому, на думку Вікторії Кулікової, в країні на високому рівні перебуває цифрова безбар'єрність — онлайн-послуги й онлайн-зв'язок. До прикладу, на сайтах військової адміністрації, структурних підрозділів, громад є можливість залишити повідомлення й пропозиції.
