В Україні цьогорічним випускникам шкіл не вручатимуть золоті й срібні медалі. Міністерство освіти й науки скасувало такі нагороди. Медалі вручали за досягнення у навчанні. У Кіровоградській області у 2024 році було 518 медалістів, 399 отримали золоті медалі й 119 — срібні.
Про це розповів Суспільному заступник директора департаменту освіти Володимир Таборанський.
За його словами, є три основні причини, чому в Україні відмовилися від медалей. Перша — це відхід від радянської системи освіти (з якою, на думку авторів ініціативи, медалі якраз асоціюються) й перехід до європейських стандартів у заохоченні школярів.
Друга — незначущість медалей при вступі до закладів вищої освіти. Третя — брак грошей на нагороди в бюджеті.
"З 2022 року обсяги ресурсів обмежені, зокрема, в галузі освіти. Тому в бюджеті 2025 року, на жаль, міністерству освіти не вдалося знайти ці ресурси. До бюджету не потрапили видатки (їх просто немає) на виготовлення золотих та срібних медалей", — розповів Володимир Таборанський.
За його словами, тепер випускники, які навчалися на відмінно, замість медалей отримуватимуть свідоцтво з відзнакою.
"До цього ми мали й запис в документі, і саму медаль. У 2025 році залишається запис в документі, але немає медалі. Свідоцтво з відзнакою будуть отримувати ті, хто в минулому мав золоті медалі — тобто високі досягнення 10, 11, 12 балів".
Торішня випускниця кропивницького ліцею Ганна Мілай — золота медалістка. Всі роки в школі навчалась на відмінно. Вона розповіла Суспільному, що цінує цю нагороду.
"Однією з причин, чому я вчилась відмінно, було те, що батько мене з дитинства мотивував здобути золоту медаль, і власне, я йшла до цього. Коли мені вручали золоту медаль, я відчула гордість за себе, що я все ж таки змогла її здобути й що всі мої зусилля не були марними".
Цьогорічні випускники, з якими поспілкувалося Суспільне, мають різні думки стосовно скасування медалей. Євгеній Гревцов підтримує це рішення.
"На мою думку, це радянський рудимент, який запровадила у 1945 році рада народних комісарів СРСР. У сьогоденні ні золоті та срібні медалі, ні середній бал атестата не відіграють велику роль. Вони взагалі не дають переваг при вступі до закладів вищої освіти".
Оксана Бахтіна, навпаки, хотіла б отримати медаль. За її словами, у дев'ятому класі замислилася над тим, що їй потрібне свідоцтво з відзнакою.
"Саме тому я порадилася з вчителями, і вони сказали, що в мене є шанс. У 9, 10 й 11 класах я намагалася покращити свої результати, оцінки, брала участь у шкільних проєктах, STEM-проєктах, тому для мене новина про те, що скасовують медалі, трошечки засмутила, якщо чесно".
Ксенія Волошина також йшла на золоту медаль — з першого класу.
"Усе життя мої батьки прищеплювали думку про те, що я повинна бути найкращою, що навчання зробить з мене людину, яку праця зробила з мавпи людину. Я ставлюся до скасування медалі негативно. Тому що країни Європи передбачають врахування балу атестата при вступі в університет. У нас такої мотивації не було. Єдиною мотивацією навчатися на відмінно була медаль".
Директорка кропивницького ліцею "Науковий" Наталія Чередніченко сказала Суспільному, що вона за різноманітні методи й форми заохочення.
"Медаль уособлювала якраз те, що дитина працювала більше, ніж інші, над освітнім процесом. Освіта багатогранна, і, на мою думку, велике значення мають досягнення в усіх напрямках — і освітніх, і творчих, і спортивних".
Зі слів Володимира Таборанського, міністерство освіти прогнозує, що скасування медалей не вплине на якість освіти.
"Міністерство освіти відповідальність за заохочення покладає на заклади освіти. Саме вони мають зайняти таку активну позицію у відзначенні, нагородженні, стимулювання до навчання, тому такий імпульс закладається. Не негативний, а позитивний імпульс".
Вважає, нагороди мають стати більш різноманітними, що буде стимулом для учнів.
