27 січня у Кропивницькому вшанували пам’ять жертв Голокосту. До меморіального знаку на території скверу перед Хоральною синагогою прийшли представники влади та громадських організацій.
Про це розповіла кореспондентка Суспільного.
Пам'ять жертв Голокосту вшановують 27 січня. Цього дня 1945 року солдати Першого Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік Освенцима. Це було місце, де загинули понад два мільйони людей.
За підрахунками Суспільного, біля меморіального знаку зібралися тридцять людей. Вони поклали квіти, каміння та лампадки.
За даними історика та краєзнавця Олександра Жосана, під час Другої світової війни у Кропивницькому розстріляли майже п'ять тисяч євреїв, на території Кіровоградської області — понад 12 тисяч.
"Прямо сім’ями їх саджали у вантажівки й відвозили до протитанкового рову. Там за день, 29 вересня 1941 року, розстріляли та поховали 3900 людей. Це колосальна цифра для нашого міста, ніколи місто не бачило такого масового вбивства. Розстріли тривали і у 1942-му і у 1943 роках, хоча в 43-му євреїв на території області залишилось дуже мало. Їх відстежували, виловлювали й теж розстрілювали".
Меморіальний знак, до якого покладали квіти й лампадки, встановили на місці, де 30 вересня 1941 року нацисти зібрали майже три тисячі євреїв й повели на розстріл.
Кропивничанин Дмитро Співак, який прийшов вшанувати пам’ять вбитих нацистами євреїв, сказав, що його дід під час Голокосту втратив трьох братів.
"Двоє залишились – він і ще один брат. Вижили лише тому, що пішли на фронт. А так нацисти вирізали практично все єврейське село Лиса Гора. Після війни дідусь з бабусею переїхали у тодішній Кіровоград, і вже наша династія пішла тут".
Камінь, який кладуть до пам'ятного знаку, за єврейською традицією, символізує вічну пам'ять про померлих, сказав кропивничанин.
"Душа, коли людина помирає, повертається до Всевишнього. І одна з версій – коли ми кладемо камінчик, ми розуміємо, що душа повернулась до Творця. І тепер вона біля нього, тож камінь "падає" з душі".
Вшанування тривало десять хвилин, промов та молитви не було.
