Департамент агропромислового розвитку на Кіровоградщині за останні три тижні отримав понад 100 звернень з приводу змін у бронюванні. З 1 грудня уряд вніс зміни у правила про бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану. Серед змін — бронювання через застосунок "Дія".
Про це розповіла Суспільному керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
"Підприємство має можливість з електронним ключем зайти у "Дію", підтягуються дані з усіх реєстрів, в тому числі з "Резерву +", з реєстру пенсійного фонду і система автоматично перевіряє, чи відповідає працівник рівню заробітної плати. Чи є в нього оновлені дані в ТЦК. Таким чином, ця система працює автоматично і дає результат щодо бронювання протягом 72 годин з моменту подання заявки".
Пояснила, що робити керівникам підприємств, в яких термін бронювання працівників спливає до 1 січня.
"Є два механізми, як можна бронювати. Це визнання підприємства критично важливим через Міністерство аграрної політики, яке вже свої критерії переглянули відповідно до нової постанови, оновили, і вони зараз їх опублікують, і маємо сподівання, що до кінця грудня через електронний кабінет в державному аграрному реєстрі Міністерство розпочне прийом документів. Обласна військова адміністрація теж розглядає ці пакети документів, по старому порядку, який діяв до 1 грудня. Оновлюються критерії, відповідно до нової постанови, і зараз вони перебувають на погодженні в Міністерстві оборони, і в Міністерстві економіки".
За словами Валерії Фурманової, в області визначили критично важливими 96 аграрних підприємств.
Юристка Євгенія Захарченко вважає, що новий механізм бронювання недосконалий. З 9 жовтня до 1 грудня уряд призупинив бронювання військовозобов’язаних працівників.
"Потім, коли відкривають можливість знову бронюватися, вони змінюють критерії, яким ніхто не відповідає на ринку. Наприклад, підвищення заробітної плати до 20 тисяч гривень не торкнеться ні державних підприємств, ні бюджетних. Як працювали на 8,5 тисяч гривень, так і працюватимуть працівники, які заброньовані в школах, садочках, водоканалах, якщо вони бюджетні або державні. Тобто ми маємо додатковий тягар, який знову покладається на бізнес".
Керівник господарства з села Рівне Микола Макодзеба вважає, мобілізація потрібна, але з урахуванням потреб сільгоспвиробників, які забезпечують продовольчу безпеку українців. Сказав, нині країну на фронті захищають половина чоловіків, які працювали у господарстві до початку повномасштабної війни — 16.
"Якщо забрати всіх, то прийде весна, є насіння, добрива треба буде сіяти, а там пройде три місяці, та треба і врожай збирати".
Розповів, що знає про зміни у бронюванні працівників, які набрали чинності з 1 грудня. Критерію дотримання вимоги мінімальної зарплати 20 тисяч гривень і виплат цієї ж суми заброньованим працівникам його господарство відповідає.
"У нас була податкова перевірка за сім років. За цей час ми заплатили державі 122 мільйони гривень податків. І державі треба давати щось, щоб вона могла забезпечити свої програми, і нам щось треба залишити, щоб ми могли 20 тисяч заплатити зарплати".
Зміни у бронюванні військовозобов’язаних поки не готові коментувати, чекають додаткових роз’яснень від Міноборони. Таку інформацію отримало Суспільне від пресофіцерки обласного територіального центру комплектування Поліни Кравченко. Сказала, зроблять це після 1 січня.
