У селищі Нова Прага, що на Кіровоградщині, майстриня із соломоплетіння Світлана Піскова понад десять років виготовляє різдвяні дідухи та інші обереги. Жито, пшеницю, овес та сухоцвіти для снопа вирощує і заготовляє сама.
Про це жінка розповіла Суспільному.
Дідухів робить на кожні різдвяно-новорічні свята.
"Перед Різдвом ставлю дідух на покуті. Він має сильний аромат польових трав та в нього надзвичайна енергетика".
Зі слів Світлани Піскової, щоб зробити дідуха, вона має посіяти, за літо вижати, висушити, скласти в пучки та зберігати жито, пшеницю й інші матеріали до того часу, коли буде потрібно його виготовити.
"Коли поринаєш в роботу, то забуваєш всі думки. Не думаєш ні про що інше, а тільки про роботу. Соломоплетінням я займаюся понад 30 років. Моя перша робота – солом’яний капелюх. Я вчилася у нашої місцевої бабусі Кравцової Єфросинії Григорівні. Вона померла, але передала основні плетінки мені".
Зі слів Світлани Піскової, для того, щоб виготовити дідуха потрібно заготувати жито, пшеницю, овес, льон та сухоцвіти.
"Раніше жито та злакові заготовляли вкінці жнив. Їх заносили в комору і зберігали до Різдва. Перед Різдвом господар діставав колоски та виготовляли дідуха".
Для виготовлення основної частини дідуха, майстриня розповіла, що бере декілька колосків, обкладає їх по колу вівсом, після чого додає в пучечок льон.
"Льон надає букетику повітряності та краси. А ще, льон клали для достатку в сім'ї. Можна додати й сухоцвіти. Для того, щоб зафіксувати пучечок потрібно взяти нитку та обкрутити нею дідух спочатку по колу, а потім, міцно притримуючи, по спіралі".
За словами Світлани Піскової свого дідуха робить у декілька ярусів
"Дідуха робимо з добрими думками. До центрального пучка примотуємо три наступні та намотуємо приблизно шість-сім сантиметрів нитки. У другому ряду прив’язуємо вже чотири пучки. Схема така: у першому ряду — один верхній центральний пучок, у другому — три, а потім чотири".
Про соломʼяного різдвяного павука
Окрім дідухів, Світлана Піскова виготовляє різдвяних павуків, які теж зроблені із соломи.
"Павук – вбирав весь негатив, дарував господарям добробут, щастя та здоровʼя. Його виготовляли перед Різдвом та чіпляли до сволокаГоловна балка, під стелею.. Павук складався із пʼяти-шести елементів. Як і дідух, теж зберігався до Водохреща".
Для виготовлення центральної частини павука, потрібно взяти 12 відрізків соломинок однакового розміру, розповіла майстриня. Павуків можна виготовляти різних розмірів.
Світлана Піскова розказала, що павуків здебільшого виготовляла молодь, коли дні ставали коротшими, а робота в полі закінчувалася.
"В основному це робили дівчата. Збиралися в хаті на вечорниці, співали та виготовляли ці вироби. Із соломи можна виготовити що завгодно: можна вишивати, можна ткати, а можна скульптуру робити.
Різдвяні символи
Дідух встановлювали у хаті перед Святвечором і зберігали до Водохреща, розповіла етнологиня Світлана Проскурова.
"Це був звичайнісінький сніп, останній сніп, який господар заносив до помешкання, він його піднімав високо до стелі, потім ставив на покуті. Що символізував цей сніп: добробут, урожай, якась спадкоємність із пращурами, тому що після святок сніп обмолочували, зерно залишали воно вважалося магічним, а сам сніп його спалювали після Водохреща вже".
Павуків робили з обрізків соломи.
"Вона була кольору сонця. Її нарізали та плели мереживні конструкції. Павуків можна підвісити до стелі чи сволока, а під дією теплого повітря вони, ймовірно, рухалися та створювали затишну атмосферу".
В Україні павук завжди символізував добробут, українці не вбивали павуків, розповіла етнологиня.
