29 грудня у центрі Кропивницького представники фольклорного гурту "Млиночок" та ансамблю музичного коледжу меланкували, колядували й щедрували. Так вони вітали містян із Меланкою та Василем.
Про це Суспільному розповів керівник гурту "Млиночок" Олександр Полячок.
За новоюліанським календарем, Меланку або Щедрий вечір святкують 31 грудня, Василя – 1 січня.
"Робимо все, що роблять наші предки з давніх-давен у цей період. Думаю, що під час війни, тим більше важливо підтримувати дух наших людей, щоб ми не занепадали, бо саме цього хочуть росіяни, щоб ми занепали й капітулювали. А ми ні, будемо опиратися, будемо триматися на своєму".
Керівниця фольклорного ансамблю музичного коледжу Наталя Терещенко розказала, що вони показали фрагмент з обряду водіння Меланки.
"Це дуже цікава вистава народна, де Меланка, якщо вірити тексту, достатньо давня і незграбна. Дивіться: "Учора із вечора пасла Меланка два качура". Ви бачили, скільки зазвичай дівчата пасуть каченят, гусенят? Там їх ціла купа. А тут тільки два. Пасла-пасла загубила два качура. Пішла шукати – заблудила у чистім полі. І так на кожному кроці. Тобто, судячи з поетичного тексту, ця Меланка дуже дивна, але насправді це така давня архаїчна Меланка, яка пов’язана з культом предків".
"Пасла Меланка два качура, вона пасла, пішла шукати, заблудила. Меланка з Василем ходить, Меланка Василя просить: "Пустять батько в хату мене щедрувати. А я жито не жала, золотий хрест держала, золоту кадильницю. Свічу Богу ставте, а нам калач дайте. Та не ламайте, цілого длавайте. Давайте калачі", – фрагмент з обряду водіння Меланки, який показували у центрі Кропивницького.
На думку Наталії Терещенко, нині важливо проводити такі вистави, аби підтримувати позитив людей.
"Безумовно, особливо зараз, у такий важкий емоційно час, коли щось хороше позитивне відбувається, то це і нам на добро, і людям, які прийшли і слухали нас сьогодні. Студенти дуже радіють, тому що вони молоді, енергійні. Їм хочеться чогось такого справжнього і особливого".
Місцева жителька Тетяна Паскаль сказала, що під час вистави відчула піднесений настрій.
"Таке якесь дитяче тепло і дійсно різдвяний, теплий затишок. Хочеться співати, може десь всплакнути й згадати рідних. Це просто чудово".
Кропивничанин Владислав Фрединський вважає, що колядка стирає кордони між минулим та сучасним часом.
"Можемо побачити культуру наших предків, нашу спадщину та наші традиції. Мені дуже сподобалося, відчув певне емоційне піднесення. Після чого дуже гарний настрій став".
Під час меланкування її ініціатори бажали українцям миру, здоровʼя, щастя, добробуту, а також, аби всі захисники повернулись до своїх родин.
Традиції маланкування та щедрування
Етнологиня Світлана Проскурова розповіла, що у 2023 році Міністерство культури внесло традицію Щедрого вечора до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
З її слів, на Маланку збиралась вся родина. Її святкували, аби захистити обійстя, житло, родину, громаду від усього лихого.
"На святовечірньому столі обов’язково був калач, пироги і багато книшів, це пиріжок. Його пекли з пелюсточок листкового тіста. В більшості регіонів на другий празник, тобто на Щедрий вечір, готували як кутю, так і узвар".
Молодь переодягалась та носила маски із зображенням тварин для того, щоб обманути лихі сили.
"Тобто давали зрозуміти, що ми не боїмося чортів. Маски на Маланку носили парубоцькі та дівочі громади. Це були маски ведмедя, діда, баби. Маланкою обов'язково був хлопець, часто з вусами, але нафарбований, в хустці. Також маски журавля, який в бубна грав, кота, кози та могла ще бути смерть з косою. Всі хлопці були вдягнуті у вивернуті кожухи, тобто вовною назовні".
Що відомо про перехід на новоюліанський календар
З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській.
З переходом на новий календар православні християни східного обряду України Різдво святкують 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще — 6 січня, а не 18 січня, Покрову — 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не впливає.
