Депутати Кіровоградської обласної ради під час сесії, яка відбулась 30 жовтня, підтримали план перемоги країни, представлений президентом Зеленським, та звернення до закордонних громад й партнерів регіону з проханням підтримати Україну.
Володимир Зеленський 16 жовтня представив у Верховній раді план перемоги України. За його словами, він містить пункти, детально розраховані у часі, і якщо все буде йти згідно з планом, війну можна буде закінчити до кінця 2025 року. 17 жовтня план перемоги Зеленський представив союзникам у Європейській раді.
Текст звернення обласної ради щодо підтримки плану перемоги зачитав депутат Юрій Семенюк. Його підтримали 40 присутніх у сесійній залі депутатів із чинних 62.
"Ми, депутати й депутатки обласної ради, повністю підтримуємо план перемоги України, представлений президентом Володимиром Зеленським, і звертаємося до Асамблеї європейських регіонів, Маршалка Нижньосілезького воєводства Республіки Польща, Уряду Федеральної землі Штирія Республіки Австрія, Адміністрації Нітрянського самоврядного краю Словацької Республіки, Муніципальної палати міста Брага Португальської Республіки, мерії міста Інчхон Республіки Корея із проханнями бути рішучими та підтримати Україну в її прагненні чесного й справедливого миру без територіальних поступок. І саме в цьому наша спільна мета".
Авторами цього звернення стали дев’ять депутатів із різних фракцій та груп, сказав голова облради Юрій Дрозд.
"У нас є договірні зобов’язання з нашими партнерами з Європейського Союзу та Республіки Корея. Тож ми звернулися до них з проханням, щоб вони звернулися до свого вищого керівництва, щоб вони підтримали програму нашого президента – програму перемоги".
Співавтор звернення, депутат облради Олександр Горбунов назвав його мікродипломатичною хвилею.
"На рівні розуміння, на рівні своїх контактів, зв'язків громад із європейськими громадами, громадами світу. Нагадати про себе, заявити про себе".
Перемога – в об'єднанні й допомозі, вважає співавтор звернення, депутат облради Олександр Чорноіваненко.
"Ми маємо донести, що, якщо вони (російські війська – ред.) ступили до нас, вони завтра можуть і до вас (решти європейців – ред.) дійти, якщо ви нам не допоможете. Перемога – це коли ми всі допомагаємо, коли ми об’єднуємося. Наша головна ціль зараз – усім об’єднатися і допомогти нашим хлопцям (військовим – ред.)".
На важливості звернення наголосив і його співавтор, депутат Ігор Волков.
"Це важливо для того, щоб європейські території, землі, федерації, місцеві парламенти доносили свою думку до вищого керівництва своїх країн".
Думки кропивничан, з якими поспілкувалось Суспільне, про план перемоги
Не все так, як хотілося б, вважає Людмила Чікірис.
"Дивилася на ті п’ять пунктів плану перемоги – важко було їх сприймати, бо не все так, як би хотілося. Якби якась допомога була з інших країн, було б краще. Хоча ті пункти – дуже хороші, позитивні".
Треба починати з перемовин, вважає Віктор Шуліпа.
"Якими б вони (перемовини – ред.) не були. Тому що жертвують прості люди. І найобразливіше – це корупція. Не буде подолана корупція – не буде перемоги".
Не знає, чи вступ в НАТО допоможе Україні перемогти у війні, сказала Ірина Дємєнтьєва.
"Не дуже нам хочуть допомагати й країни Європи – дозовано вони нам дають допомогу".
Політологиня про план перемоги
Створення плану перемоги викликане тим, що не спрацював попередній план, вважає докторка політичних наук Сумського держуніверситету Андріана Костенко.
"Восени 2022 року Президент запропонував "формулу миру". Більшість пунктів цього плану направлені не на Україну, українців, Збройні сили, не на українську владу, а зорієнтовані на міжнародних партнерів. У країнах Європи органи місцевого самоврядування є дуже потужним важелем впливу на громадську думку, а також на національний уряд. Йдеться про те, що ми використовуємо всі інструменти".
На її думку, така підтримка плану перемоги на місцях потрібна, міським радам потрібно звертатися й до медіа інших країн.
"Якщо і органи місцевого самоврядування, і громадські організації, представники громадянського суспільства Кропивницького та інших міст змогли б виходити в європейські медіа, щоб пояснювати, наприклад, необхідність запрошення України в НАТО, підтримувати українців у частині забезпечення зброєю, оперативної співпраці щодо укріплення нашого бойового потенціалу, це був би більш ефективний механізм впливу на політиків".
Робота з громадською думкою у європейських країнах важлива й з огляду на те, що у багатьох з них найближчим часом відбудуться вибори, вважає політологиня.
"У країнах Європи органи місцевого самоврядування є дуже потужним важелем впливу на громадську думку, а також на національний уряд. Йдеться про те, що ми використовуємо всі інструменти. Треба зважати на те, що в великій кількості країн Європейського Союзу будуть відбуватися вибори, і тема виборів, з одного боку, є небезпечною для України, бо є політики, які можуть спекулювати на темі підтримки України під час повномасштабного вторгнення, і заходити політики, які прийдуть на популістичних ідеях і будуть популяризувати ідею не підтримки України. Тому ми маємо працювати і з громадською думкою, з населенням. І тут велика роль саме місцевого самоврядування, саме медіа, громадських активістів, науковців, тобто проактивних частин суспільства, які мають пряму комунікацію з різними соціальними групами, різними інституціями в країнах Європи та країнах, які входять до Північно-Атлантичного Альянсу".