Учениця мультипрофільного ліцею з міста Олександрія Кіровоградської області Катерина Глазкова взяла участь у міжнародному конкурсі "Молодь дебатує" ("Jugend debattiert") у Берліні. До нього 16-річна школярка виграла регіональний етап й виборола друге місце на всеукраїнському (він з міркувань безпеки навесні відбувався в Польщі). Восени в фіналі в Німеччині зібралися 28 учасників з 14 країн Європи, де німецьку мову вивчають як іноземну.
Про це Суспільному розповіла вчителька німецької мови, директорка ліцею Наталія Малишева. Вона готувала Катерину до конкурсу й була з нею в Берліні. Суспільне поспілкувалося з вчителькою й школяркою.
У чому суть конкурсу і які там правила? (далі пряма мова Наталії Малишевої)
На цьому конкурсі учні дебатують на різні теми. Основним завданням є не стільки перевірка знань мови, скільки вміння аргументувати свою позицію, наводити приклади, докази, статистику, факти, переконувати іншу сторону в своїй позиції.
Одночасно змагаються чотири людини. Двоє учасників представляють сторону — тобто двоє "за" і двоє "проти". Про свої ролі вони дізнаються буквально за 20 хвилин до початку самого конкурсу, тому в ході підготовки потрібно пропрацювати як сторону "за", так і сторону "проти", тому що ти не знаєш, яку позицію насправді представлятимеш, і тут важлива не стільки твоя особиста думка, скільки вміння відстояти ту позицію, яка тобі випаде.
А самі теми готували завчасно?
Так. Було чотири теми. Їх назвали за два тижні до конкурсу, і тоді треба було посилено це все готувати. Але тут складність в тому, що ти ніколи не знаєш (як би ти не обговорював це попередньо), як будуть співпрацювати сторони. Ти не завжди впевнений, що скаже як твій партнер по команді, так, і, звісно, опонент.
Тому треба бути готовим і вміти використати всю ту інформацію, яку ти опрацював, для того, щоб це звучало і переконливо, і підходило за змістом.
Тобто коли ви готувалися, то акцент робили і на вміння дебатувати, і на знання мови?
Мова в цьому випадку — інструмент. Ми її вчимо в будь-якому разі. Але ми більше зосереджувалися на фактичних знаннях. Наприклад, була тема, чи повинен Євросоюз стати союзом, який володіє атомною зброєю. І треба знайти аргументи, які ще й підтверджуються певними фактами й документами.
Але, звісно, мовний аспект не можна відкинути, тому що це лексика, яка в школі не вивчається і яку треба додатково опрацювати.
Чи в школі далі розвиватимете цей напрямок?
У нас є ідея створити дебатний клуб й разом з Катею готувати наступних учасників. Випускники цієї програми мають право готувати наступне покоління й супроводжувати конкурс на різних етапах. І ось Катя буде впроваджувати це на базі закладу. Ми спробуємо мотивувати дітей через залучення старших, досвідчених учасників.
Що дає участь в такому конкурсі?
Ну, по-перше, це додаткові можливості щодо вивчення мови. А німецька мова — це один з профілів навчання в колегіумі. У нас є можливість підготувати дитину до складання іспиту й відповідно отримання німецького мовного диплому. Також це розширення світогляду, тому що діти занурюються в інші теми. Потрібно опрацювати не одне джерело інформації — відео, інтерв'ю, статті.
Окрім того, це спілкування з однолітками з інших міст України і, якщо це вже вийшло на міжнародний рівень, то з інших країн. Зрозуміло, що мовою спілкування в цьому випадку була німецька мова — і під час конкурсу, й поза конкурсом у вільний час, коли відбувалися для них екскурсії чи заходи.
Також це й лідерські якості, тому що ось Катя у нас — голова учнівського парламенту. Вона в нас взагалі долучається до будь-яких проєктів і програм. І важливо підтримати ці якості. І ще це на майбутнє вміння висловлювати власну думку й переконувати аргументовано.
Чи можете ви дати поради стосовно вивчення німецької мови? Який метод найкраще працює?
Потрібно розвивати всі чотири напрями — читання, аудіювання, письмо і говоріння. Усе це йде в комбінації. Зрозуміло, що без граматики теж нікуди далеко не заїдеш. Але, як на мене, визначальною є лексика, тому що, навіть роблячи граматичні помилки, але маючи хороший лексичний запас, можна викрутитись.
Якщо ж ми говоримо про якісну мову, то потрібно приділити належну увагу всім компонентам. Звісно, що найкраще вчити в мовному оточенні. У рамках школи це може бути спілкування з носіями мови, якщо є така можливість.
Обов'язково треба використовувати автентичні тексти як для читання, так і для аудіювання (слухання), переглядати фільми, мультфільми, відео, які цікавлять. Щодо дітей, то на сьогодні коротенькі відеоролики будуть нести більше значення і навантаження, ніж довжелезні тексти.
У них зараз кліпова пам'ять, і вони зосереджені на TicToc, де швиденько за пару хвилин отримують купу інформації. Це один з варіантів, який нам треба, можливо, у майбутньому перенести на навчання.
Щодо дорослих, то, звісно, є люди, які здатні самостійно вивчати іноземну мову, але мені здається, що все одно має бути людина, яка скоординує, спрямує й допоможе.
Потім до розмови доєдналася Катерина Глазкова. Вона — одинадцятикласниця. У колегіумі поглиблено вивчає англійську й німецьку мови. Має перші й другі місця на обласних етапах Всеукраїнських олімпіад з німецької, української, англійської мов, інформатики. Є головою шкільного парламенту. Також займається в хореографічному ансамблі "Коханочка" й тренується у секції фехтування Олександрійської спортшколи.
Чому ти вирішила взяти участь у цьому конкурсі? (далі пряма мова Катерини)
Мені запропонувала Наталія Вікторівна. А я цікавлюся темою дебатів через участь у молодіжному парламенті. Плюс рівень німецької дозволяє впевнено розмовляти нею.
А які теми ви обговорювали? І чи твоя власна думка збігалася з позицією, яка тобі випала й яку ти повинна була офіційно захищати?
Ми готували чотири теми, і всі дебатували на дві теми, з яких робився рейтинг для дебатування у півфіналі і фіналі.
У першому кваліфікаційному турі у мене була тема щодо заборони соцмережі для підлітків до 16 років. Я мала роль "проти" й доводила, що їх не потрібно забороняти, а щодо другої теми (про те, чи варто ЄС стати ядерним об'єднанням), то там, навпаки, я повинна була за роллю доводити "за".
Щодо першої теми, то моя власна думка збігалася, тому що зрозуміло, що я як підліток повністю проти того, щоб соцмережі для дітей були заборонені, тому що не можна заборонити світ, у якому ми живемо.
А щодо ядерного союзу, то я спочатку була проти цього, тому що навіщо давати ще стільком країнам ядерну зброю? Це може бути взагалі нова ядерна війна. Але, розібравшись у цій темі, я зайняла сторону "за" — що ЄС варто стати ядерним союзом, і якраз мені ця роль на конкурсі й випала.
А що б, наприклад, ти робила, якби твоя думка категорично не збігалася з тією, яка випала по ролі?
Все одно аргументи готуються завчасно для обох сторін. Просто іноді важко переключитися, коли людина дуже емоційно дебатує. Не можна концентруватися на ролі, яка по факту просто випала.
Ось, наприклад, у мене на всеукраїнському етапі була тема, чи варто заборонити вихідний день на 8 березня. Моя думка була категорично "ні" хоча б через те, що я хочу інколи відпочивати додатково. Але в мене була роль "за" — що треба заборонити цей вихідний.
І це не стало проблемою, тому що я дуже люблю дивитися на одну і ту саму річ з різних перспектив. І можливість захистити взагалі не свою думку — це дуже цікаво і навіть інколи дуже корисно, бо ти можеш розуміти, які є мінуси й сильні сторони твоєї позиції.
А якою ти була під час дебатів — емоційною чи холоднокровною, і якою варто бути? Тобто чому вас вчать і які твої спостереження?
Немає ідеально правильного варіанту, тобто тут будь-яка техніка може бути як виграшна, так і ні. Особисто я дуже емоційна. У мене є факти, але я намагаюся це все передавати з емоціями, пропускаю тему через себе, переживаю, тобто дебатую справді щиро. Я можу загострити думку, яка збігається з моєю, і можу переключитися, навіть якщо це не моя думка.
Варто відмітити, що на всеукраїнському етапі це зіграло в плюс, оскільки українці в принципі всі дуже емоційно дебатують. Вони відчувають тему так, неначе це їхня проблема — та, яка реально їх турбує.
А ось, наприклад, з інших країн дуже багато хто говорить сухо — фактами. У цих дебатах виграв хлопчик, який був дуже спокійний й просто викладав факти. Тобто в фіналі вже це було дуже важливо — саме інформація. Значило більше те, що ти кажеш, аніж те, як ти кажеш. Тому можливо все.
А де він взяв ці факти, як ти вважаєш? Це були якісь ексклюзивні джерела інформації?
Ні. Усі джерела є в відкритому доступі, і ми не були обмежені в тому, чим можемо користуватися. Ми всі мали по два тижні на підготовку, просто він зміг в цей момент зібратися, сказати саме те, що хотіли почути, й довести свою позицію.
Але варто ще зауважити, що дебати одні на одні ніколи не сходяться, і навіть журі сказало, що якби ми ці самі дебати почули, наприклад, на годину пізніше або завтра, результат міг бути взагалі інший, тобто тут ще кому як пощастить.
А звідки був переможець?
З Болгарії.
Які в тебе склалися стосунки з учасниками?
Їх там було 28 всього. Дівчат, можливо, трішки більше, ніж хлопців. Проте я з усіма дуже багато спілкувалася, тому що як мінімум це було тренування моєї німецької мови. Особливо ми подружилися з дівчинкою з України (з Дрогобича) і представниками Польщі, але говорила я з усіма. І зараз з багатьма спілкуюся — переважно через Instagram.
Ви про війну говорили?
Так, звичайно. Ми намагалися багато говорити з ними, і вони самі зачіпали цю тему. Деяким було цікаво, чи складно це, як це взагалі все відбувається, у якій частині України ми живемо. Вони знають, що таке повітряна тривога, але самі цього не відчували, тому до кінця й не розуміють, я думаю.
Чи була якась культурна програма, і які в тебе враження залишилися від Берліна?
Мені Берлін дуже сподобався. Це дуже велике місто. Воно справді мультинаціональне. Мені здалося, що, можливо, навіть німців було менше, аніж інших культур. Але враження від нього дуже потужні, тому що, як мінімум, це місто — справді гігант. І ще що мене дуже вразило, — це те, наскільки там багато транспорту. І метро, і не метро — це все одночасно і в ньому ще й треба орієнтуватися.
Ми мали поїздку човном через річку. Нас провезли повз багато берлінських пам'яток й про них розповідали. Також було багато вільного часу, й ми самі ходили містом. Жили ми всі в готелі — його оплатили організатори.
Що ти можеш порадити людям, як краще вчити німецьку?
Мені здається, що потрібно вчити слова. Німецька мова особлива тим, що одна літера може зовсім змінити значення слова, і не завжди це може бути нормально змінено, скажімо так.
Також я приділяю особисто увагу розмовній практиці. І потрібні читання й робота з відео — автентичними німецькомовними матеріалами. Тому що як би це було не банально, але це завжди плюс до лексики, до розуміння граматики.
Які твої плани — і найближчі, й по закінченню школи?
Я б хотіла пов'язати своє життя з дипломатією. Мені дуже цікава тема міжнародних відносин, і я думаю, що я буду її вивчати в майбутньому. Хотілося б бути представником України й просувати її інтереси.
А щодо найближчих планів, що пов'язані з дебатами, то ця організація пропонує участь в так званому гуртку для тих, хто вже віддебатував. Його учасники проводять тренінги, мають свої з'їзди й потім можуть судити. Тому моя перша ціль — стати офіційним учасником цього об'єднання.
Також оскільки я в 11 класі, то дуже хочу скласти добре мультитест. А з такого, що най-най-найближче, то це бажання скласти німецькомовний екзамен для підтвердження рівня на B2-C1. Це буде вже 20 листопада.
Молодіжні дебати започаткували в Німеччині 2001 року. Міжнародний конкурс вперше провели в Польщі та Чехії 2005 року. Україна приєдналася з 2006 року. Проєкт діє за підтримки Інституту Ґете, Фонду "Пам’ять. Відповідальність та майбутнє", благодійного фонду "Герті" та Центральної служби з питань шкільної освіти за кордоном. Проєкт призначений для учнів, починаючи з 10 класу з мовним рівнем В2 й вище згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.
