11 серпня — День працівників ветеринарної медицини України. Начальник Кропивницької районної лікарні ветеринарної медицини Віталій Тєльний розповів Суспільному про свою роботу, як спілкується з тваринами, з чим більше всього звертаються люди і як їм допомагають у ветеринарній лікарні.
Кропивницька районна лікарня ветеринарної медицини має в підпорядкуванні вісім відділів. Це Кропивницький, Бобринецький, Компаніївський, Знам’янський, Олександрівський, Долинський, Новгородківський і Устинівський. У кожному відділі працює по 8-10 фахівців. Відділ може охоплювати дві-три громади. У Кропивницькому є три державні ветеринарні лікарні — на вулицях Преображенська, Мінська й Бобринецький шлях.
Яких тварин обслуговують у державних ветеринарних лікарнях? (тут і далі пряма мова)
На місці ми лікуємо дрібних тварин — собак різних порід (і великих, і малих), котів, кролів, морських свинок, хом'ячків, курей. Якщо люди не можуть їх принести чи привести, ми виїжджаємо на дім. Але якщо собаці потрібна операція, то її роблять, звичайно, у лікарні.
Ми маємо спеціальний причеп, щоб доставити хвору тварину, і шість вольєрів уприміщенні. І там тварини можуть побути після операції. Що стосується великих, сільськогосподарських тварин (кіз, корів, свиней), то ми виїжджаємо додому до людей, навіть якщо це зовсім віддалене село.
Ситуації бувають різні. Є дуже складні випадки, коли лежать корови вагою по 650-700 кілограмів, і їм потрібно терміново надати допомогу, інакше тварина загине. І наші лікарі прямо в сараях (а там і світла немає, і розвернутися немає де), ставлять їм системи — такі, як людям — і вводять ліки. І піднімають цих корів — з власником або й самі. Бо чоловіки служать, захищають нас. І там може бути тільки господарка, яка плаче біля тварини.
Власники переважно хвилюються через хворих тварин?
Так. І коли ти бачиш це, то розумієш, навіщо працюєш. Наприклад, корова не може розтелитися, ти вводиш знеболювання, розрізаєш й проводиш кесарів розтин. Або свиня народжує мертвих поросят, і ти надаєш їй допомогу. А власниця поряд стоїть, плаче й каже: "Спасибі, спасибі, що ви її врятували".
Так само з котами й собаками. Є такі господарі, які ставляться до своїх тварин уважніше, ніж інші люди до дітей. Вони можуть і двічі, й тричі їх на день приносити.
Є такі, які раз на місяць приносять на огляд. Але є і певний відсоток господарів, які чекають до останнього, що, можливо, все-таки хвора тварина видужає. А дива не спостерігається, і тому вже в останній момент вони звертаються до нас.
І от уявіть: ти тварині вводиш ліки, але вони можуть не встигнути подіяти, і тоді вона загине. І ти береш на себе смерть цієї тварини. Я говорю таким власникам: "Подивіться на неї, яка вона виснажена. Вона в вас два тижні нічого не їла. Вам було важко звернутися до лікаря?". Тому прошу – не затягуйте, вчасно ідіть по допомогу.
Чи в державній лікарні лікують екзотичних тварин?
Ні, екзотичних (наприклад, черепах) у нас поки не лікують. Ми таких пацієнтів направляємо у приватні установи, які мають досвід з надання таких послуг.
А яка особиста у вас спеціалізація? Яких тварин ви лікуєте?
Різних тварин — і корів, і собак, і морських свинок, і хом'ячків, і курей.
Як встановити діагноз тварині? Як це взагалі робиться?
Якщо приходить тварина на лікування, в неї беруть кров з вени і проводять загальний аналіз крові. Це процедура перед початком лікування. Дивляться, чи в нормі показники. За потреби проводять УЗД. Якщо бачать припухлість на кінцівці, роблять рентген. Якщо в тварини задишка — потрібна кардіограма серця.
На сьогодні в ветеринарії можуть робити такі дослідження, які не поступаються людській медицині. Такі прилади є в наших приватних лікарнях. Щодо державної лікарні, то ми домовились вже про проведення тендеру, і я думаю, що до нового року придбаємо високовартісне діагностичне обладнання. Зокрема, для дослідження крові. Це будуть японські й американські машини. А на наступний рік — рентген-апарат.
Також є клінічний огляд тварин без додаткових лабораторних досліджень. Це вимірювання температури, частоти серцевих скорочень, пульсу, дихання. Для цього беруть термометр і стетофонендоскоп.
Апаратура, про яку ви кажете, призначена саме для ветеринарної галузі?
Це така апаратура, яка використовується для людей. Усі реактиви, якими досліджують кров, повністю з гуманної медицини. Але на апараті встановлюється ветеринарна програма. Це саме стосується й УЗД.
А чи призначають тваринам медикаменти з гуманної медицини?
І державні, й приватні лікарні користуються ветеринарними медикаментами. На сьогодні якщо це ветеринарні препарати іноземного виробництва, вони кращої якості, ніж ті препарати, які використовуються в нашій, людській медицині. Також уже й багато українських ветеринарних виробників роблять серйозні препарати, які не потребують заміни людськими ліками.
Але буває, що використовуємо і людські. Особливо, коли це далеко й ніч на дворі. До прикладу, я фізично зможу доїхати до тварини через 15 чи 40 хвилин і за описом симптомів прошу власника вколоти тварині з домашньої аптечки дексаметазон чи димедрол.
Наприклад, коли тварину вкусила оса чи в якихось інших схожих випадках. Люди шукають їх вдома й по сусідах. Там вирішальні три-чотири хвилини. Якщо ж немає в аптечці препарату, то виїжджаємо ми. Тут головне — встигнути.
А як ви встановлюєте контакти з чужою твариною?
Тварини відчувають ветеринара, який їх боїться. Є ветеринари, які, можливо, у дитинстві, постраждали від травм, завданих тваринами. І в них все одно всередині це залишилося. І тварина дуже чітко це відчуває. Тому обов'язково цього лікаря вкусить, якщо він буде без засобів захисту.
Серед таких засобів, наприклад, — спеціальні петлі для фіксації тварин. Вони виготовлені в Нідерландах і Англії. Тобто це не ті засоби, які роблять десь у гаражах. Вони не завдають шкоди тваринам. Також є рукавиці, які не прокушуються. Тварина ж не розуміє, що лікар прийшов їй допомогти. Її турбує те, що ця людина може спричинити їй біль. Тому й захищається.
Але у нас в службі є такі лікарі, які знаходять контакт, тільки заходячи в двір. Сам власник тварину боїться і дає їй їсти на відстані. А цей лікар заходить до собаки вагою 60-70 кілограм, вона махає йому хвостиком. І він робить їй щеплення.
А яких тварин найважче лікувати?
Найважче лікувати дрібну рогату худобу — кіз. Тому що кози настільки сильні тварини, що вони до останнього не покажуть, що хворі. І коли бачиш, що коза захворіла, це говорить про те, що вона вже перенесла сильний біль зсередині. І, на жаль, як ми не намагаємося, які ми засоби не застосовуємо, не завжди виходить допомогти цим тваринам. У них виснаження наступає миттєво.
Люди більше звертаються з хворобами тварин чи з травмами?
Травм менше, ніж захворювань внутрішніх органів. Також почастішали пухлини. Великий відсоток онкозахворювань як у собак, так і в котів. Раніше такого не було. Ми беремо гістологію й направляємо зразки в інші області, і нам приходять підтвердження про злоякісні патології.
Багато раку молочних залоз, маток. Тварини страждають через те, що власники тварин не хочуть мати дома потомства й використовують гормональні препарати — таблетки, уколи. У такій ситуації краще зробити тварині стерилізацію.
В Україні дозволена евтаназія тварин?
Це дуже делікатне питання. У Законі країни "Про захист тварин від жорстокого поводження вона дозволена" (стаття 10 — ред.). Але там чітко прописано — для полегшення страждань тварини, а не для вирішення проблеми власника. Тому що є такі випадки, коли для власника проблема — це сама тварина. Розумієте?
Тобто власник завів тварину, а потім дзвонить і каже, що хоче провести евтаназію, бо тварина йому просто не подобається. У такій ситуації ми готові викликати поліцію. Наша установа жорстко ставиться до таких власників.
Або ще було, коли просили умертвити за відсутністю грошей на лікування. "Мені їсти нема за що, а я буду тисячі викидати". Кажу: "Шановний або шановна, про які тисячі йшла мова? Ви від мене чули тисячі? Ви зверталися до мене по допомогу? Ви ж звернулися зразу щодо евтаназії, а не по допомогу".
Тоді просять допомогти, але кажуть, що немає грошей. Ми відповідаємо: "Якщо будуть у вас гроші й зможете купити нам ті матеріали, які ми витратили на цю тваринку, добре. А як не буде, нехай нам Господь Бог допоможе, щоб воно залишилось живе". Така позиція нашої державної установи.
Окрім лікування хвороб, травм і проведення стерилізації, у вас також роблять щеплення. Нагадайте, будь ласка, які платні, а які безплатні.
Держава безкоштовно надає вакцини для обов'язкових щеплень. Це ті, які забезпечують профілактику антропозоонозних захворювань — тих, які передаються від тварин до людей. Це сказ, сибірська язва. Також безплатним є алергічне дослідження на туберкульоз. Щоб виявити хвору корову, тварині вводять туберкулін.
Що стосується інших вакцин, то вони платні. Це препарати для профілактики вірусних захворювань, які не передаються людям. Але треба розуміти, що ці захворювання також викликають загибель тварин і можуть бути невиліковними. Тому краще тварин щепити. Лікарня закуповує ці вакцини. Вартість різна. Є і 500, і 350 гривень. Вони переважно іноземного виробництва, і в ціну входить і доставка, і розмитнення.
Що в нас зараз зі сказом?
Тут ситуація все гірше. Наприклад, по Кропивницькому на сьогодні дев’ять випадків сказу. Такого ще ніколи не було. Я думаю, що власники безвідповідальні й не розуміють, що потрібно вчасно вакцинувати тварин. Вони пояснюють свою поведінку тим, що їхня тварина нікуди не виходить. Але тут треба розуміти, як і де сказ проявляється.
Наприклад, Лелеківка і Стара Балашівка мають поряд лісосмугу й поле. І от уявіть. З’являється звідти лис, підходить до двору, а кіт його відганяє. Причому цікаво, що саме коти, а не собаки відганяють лисиць. І якщо це здоровий лис, то він просто піде. А якщо хворий на сказ, то він кинеться на кота.
І навіть якщо кіт зможе втікти, то вже буде покусаний і сказиться, бо він не щеплений. І потім за 10 днів заразить усіх у дворі — собаку, кролів, людей. Когось подряпає, а когось ослинить. Тому це дуже важлива тема.
У нас на мікрорайоні Масляниківка був один випадок сказу на початку року. Після цього ми цей район обходили два тижні, щоб вакцинувати всіх тварин у дворах. І що ви думаєте? Частина людей до нас не вийшли. Частина сказали, що не мають котів.
І через три місяці там знову трапився сказ. До цього ми щепили 400 собак і котів. І після цього знайшли ще 300. Тому, будь ласка, не ігноруйте щеплення проти сказу. Воно безплатне.
Щоб знати, скільки вакцини закупляти на область (і проти сказу, й іншої), а також ліків, дезінфікувальних засобів, у відділах державної ветеринарної медицини ведуть облік тварин — сільськогосподарських, котів, собак. Збирається ця статистика раз на рік від голів територіальних громад. Звичайно, враховується відсоток, що кількість тварин упродовж року може змінитися.
Чи до вас звертаються переселенці? І чи були зворушливі випадки, коли, наприклад, люди кидали все майно, тікаючи від обстрілів, а забирали собаку чи кота?
Звичайно, є. Є такі, які за страшних умов виїхали без нічого, з самою тільки твариною. Переселенці зверталися і звертаються. Вони приходять і за консультацією, і за допомогою з лікування. Наша лікарня максимально старається йти таким людям назустріч.
Вас ми вітаємо зі святом. А щоб ви хотіли побажати власникам тварин?
Що стосується всіх власників тварин, я хотів перш за все повторити фразу: "Ви відповідальні за тих, кого приручили". Бо дехто бере тварину й залишає її в себе спочатку як іграшку, а далі тварина стає йому не потрібна, тому що або десь зробила шкоду, або просто не виправдала сподівань. Але ж зрозумійте: тварина стала такою не тому, що вона така, а тому, що ви такі.
Кожна тварина схожа на свого господаря. Тому, господарі, дивіться на своє віддзеркалення. Як ви ставитеся до тварини, так і тварина ставиться до вас. І хочу ще сказати вам.
Не робіть висновків про те, що лікування коштує безліч грошей. Ухвалюйте рішення після спілкування з лікарем, а не з сусідом, який сказав, що витратив на тварину гроші, і нічого не допомогло. Будьте, перш за все, відповідальні щодо своїх тварин.