Чистий четвер: традиції та чого не варто робити – поради кропивницького священника

Чистий четвер: традиції та чого не варто робити – поради кропивницького священника

Доповнено
свічка, церква, свято
Ілюстративне. Парафіяни в кропивницькому храмі. Іван Шубин

2 травня християни східного обряду відзначатимуть Страсний або Чистий четвер. Що варто й чого не варто робити цього дня та про значення Чистого четверга, Суспільному розповів настоятель парафії святих апостолів Петра і Павла Православної церкви України, що у Кропивницькому, Іван Шубин.

Історія свята

Страсний четвер знаменує початок приготувань до святкування Великодня. За традиціями, його потрібно зустрічати в чистій оселі. Для вірян чистий четвер є символом духовного і фізичного очищення, пояснив Іван Шубин.

"У цей день Ісус Христос зібрав своїх учнів і омив їм ноги, проявивши смирення і давши їм приклад, який вони мають подавати іншим. У цей день також відбулася остання вечеря, яку Христос розділив зі своїми учнями. Під час Тайної вечері була започаткована літургія, яку ми зараз звершуємо".

Чистий четвер припадає на останній тиждень Великоднього посту.

“Треба відмовитися від розваг, більше молитися, відвідувати храм. Робити якомога більше благих справ – допомагати тим, хто цього потребує, приділяти час близьким людям. Не можна лаятися, сваритися, конфліктувати, ображатися. Людина має очиститися духовно".

Що можна робити у Чистий четвер

"Церква не дає настанов, у який день перед святом треба прибирати у хаті, випікати паски, садити город. Це більше народні традиції. Все залежить від людини, як вона все сприймає, як було у її родині. Хтось свій час присвячує Богові, приходить до церкви на службу, хтось порається по господарству, хтось весь день на роботі. Скажу одне — не можна лише грішити".

Народні традиції

Про народні традиції у Чистий четвер розповіла Суспільному етнологиня Світлана Проскурова. З її слів, Чистий четвер був дуже важливим святом для наших предків. Цей день був суттєвою підготовкою до Великодня як до головного свята року.

"Увесь цей тиждень перед Великоднем називали Білим або Жилавим. У понеділок завершували роботи в саду та на городі. У вівторок мазали хату, білили піч. У середу – закінчували решту господарських справ. А от у четвер займатися господарськими справами було заборонено. Починаючи з Чистого четверга, землю не чіпали. Наші предки вважали, що в Чистий четвер вода мала цілющу силу. Відтак обов’язково треба було бодай вмитися".

Цього дня, розповідає, важливо обкурити житлове приміщення свічками. Особливо це стосувалося пасічників, у яких був віск.

"А жінка мала з чистими помислами, в гарному настрої пекти паски. Боже збав – щоб паска впала зі столу – дуже погана прикмета. Протягом дня їсти старалися мало. А ввечері – обов’язково святкова, хоч і пісна, вечеря. Наприклад, пиріжки з горохом, вареники з капустою, чорносливом. Пили узвар".

Нині традиція Чистого четверга продовжується в прибиранні – миють вікна, підлогу, позбуваються зайвих речей, сміття.

"Сьогодні ми не можемо слідувати всім традиціям, адже змінилися умови життя, оскільки наші предки більше працювали на землі. Але деякі символічні речі, як то прибирати вдома, позбутися зайвих речей, доцільні й нині".

На початок