В обласному краєзнавчому музеї Кіровоградщини 11 людей читали п’єсу Марка Кропивницького "Чмир". "Кропивницькі читання" влаштували усьоме. Організатори щоразу намагаються залучати нових учасників. П'єсу "Чмир", серед інших, читали підприємиця, журналіст, військовий, а також співавтор Акту проголошення незалежності України та Конституції письменник Володимир Шовкошитний.
Ідея проєкту "Кропивницькі читання" належить кропивничанину Олександру Лещенку. Виникла вона у травні 2022 року. Під час попередніх заходів читали комедії "По ревізії", "На руїнах" і "Пошились у дурні", казку-п’єсу "За щучим велінням", драми "Дві сім’ї" та "Дай серцю волю, заведе в неволю". До читань залучили близько сотні людей.
"Ми вперше у краєзнавчому музеї читали, вперше був спеціальний гість не з нашого міста. Це співавтор Декларації про державний суверенітет України, Акту проголошення незалежності України та Конституції України, народний депутат України першого скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, письменник Володимир Шовкошитний. Крім того, вперше серед читців був військовий, були військові й серед слухачів".
Загалом сьомі "Кропивницькі читання" відвідали пів сотні людей.
Зі слів Володимира Шовкошитного, творчість українських класиків потребує популяризації.
"Тим, що ви робите, ви забиваєте оті кілки, якими засвідчуєте, що це — наше, це — Кропивницький, це — Україна. Для себе я давно відкрив Кіровоградщину не лише як географічний центр України, а і як культурний – мова не лише про Театр корифеїв, імен безліч".
Про твір Марка Кропивницького "Чмир"
"Чмир"("Чумазий") – трагікомедія, написана Марком Кропивницьким 1890 року, про соціальну й духовну несумісність трудівників та паразитів, розповів модератор читань, актор та режисер театру Євген Скрипник.
"Небагатий селянин Демко Пшінка був нормальною людиною, доки жив своєю працею. Свої вади він компенсував здоровиим глуздом та працьовитістю. Все змінив спадок від брата, який він вважав величезним багатством – йому закортіло відповідати статкам, здаватись паном. Та він був неписьменним, тож його обікрав хитрий крамар".
Що читати, обирав саме Євген.
"Загальноприйнята версія щодо доробку Марка Лукича – близько 40 творів. Ми читали лише сьомий твір. Я намагаюсь щоразу обирати різні за жанром та настроєм п’єси. Це дає можливість оцінити велич особистості корифея".
Про зміну локацій "Кропивницьких читань"
Зі слів Олександра Лещенка, локації для читань намагаються змінювати, щоб розширити аудиторію.
"Починали у місцевій кнайпі, читали в театрі. Тепер от музей. Так само щоразу намагаємось залучати нових читців. Цього разу, наприклад, були підприємиця, музикант, журналіст, військовий, письменник, режисер. Був і професійний актор нашого театру – Володимир Бідаш".
Директор краєзнавчого музею Борис Шевченко сказав, що читання твору Марка Кропивницького в приміщенні музею є символічним, адже серед його відділів та філій є музей Кропивницького, заповідник-музей Карпенка-Карого "Хутір Надія" та музейно-природній заповідник "Тобілевичі", пов’язані з історією театру на Кіровоградщині.
"Марко Лукич відмовився переїхати в Петербург, щоб розбудовувати російську культуру, він пишався тим, що він українець, розбудовував українську культуру. Тому знайомити із його спадщиною потрібно, музей радо до цього долучився. Вважаю, навколо постаті Кропивницького можна будувати бренд усієї центральної України".
Читання тривало понад півтори години, після чого охочі слухачі й читці обговорили твір.
