Пенсіонерка Наталія Юрченко з кропивницького мікрорайону селище Нове готує каші, борщі, супи, плов, голубці й варення для українських військових. Двоє її синів – на війні. В приготуванні їжі для бійців допомагає чоловік.
До пенсії Наталія Юрченко працювала медсестрою. З першого дня повномасштабної війни вона годує українських військових – 25 лютого 2022 року почала возити каву, чай та їжу на блокпости.
"У нас діти – військові. Я казала, що буду землю руками гребти, щоб тільки війна скоріше закінчилася, і наші діти не попали на війну. Не вийшло, але ми стараємося".
У перші місяці допомагала сушити овочі для кропивницької волонтерської спільноти "Годуємо патріотів", яка фасує пакети із сухими супами та борщами військовим та жителям областей, де тривають бойові дії.
"Ми щодня сушили 16-18 відер овочів. Організували усіх сусідів. Жінки у віці, молоді – геть усі кришили, терли".
У квітні 2022 року самостійно почала робити для військових каші. "Каші від Наташі" – так їх жартівливо назвав чоловік, який підтримав ініціативу дружини. Спочатку каші на фронт передавала в банках.
"Поки було холодно, воно стояло, нормально було. А коли тепліше стало, банки почало дути. Ми з чоловіком вирішили купувати автоклав. Купили розрахований на 21 банку. Він виявився замалим, запит від хлопців не встигали задовольняти".
Нині пакує каші в реторт-пакети – харчове пакування, яке є альтернативою банкам для консервації. Пакети витримують високу температуру при стерилізації в автоклаві. Нині їжу готує в трьох автоклавах. З їх появою обсяги готової продукції збільшилися.
"У три автоклави у нас 150-160 пакетів входить".
Розширили й асортимент їжі для військових.
"Каша перлова, каша ячна, каша пшенична, гречана. І рисову робили, горохова є. Почали робити паштет, борщ, гречаний суп, суп з фрикадельками, робили розсольник, суп харчо, капусняк. Хлопці були у захваті. Робимо рагу, голубці, торік сальники робили".
Усі рецепти господині – це життєвий досвід, страви, які готувала для своїх рідних. Має медичну освіту, тому знає, яких вимог слід дотримуватись, щоб запобігти харчовим отруєнням. Термін зберігання їжі в пакетах – рік. Вони проходять термообробку за температури у понад 110 градусів.
"Воно вже готове. Відкриваєш і можна їсти. Хіба що, буває, підігрівають".
Автомобільний гараж перетворили на склад. За пакетами з їжею, сказала Наталія Юрченко, бійці або їхні рідні приїжджають щодня.
"Спочатку все робили власним коштом. М’ясо купляли, крупи. М’ясо також приносили сусіди, рибу привозили по 150-200 кілограмів. Чистили її всі, хто тільки міг. Нині у Фейсбуці пишу запити, люди допомагають грошима. Є пенсіонерка, в якої наче постійний платіж налаштований – пенсія приходить, вона щоразу по 200 гривень кидає".
Допомагають жінці й благодійники з-за кордону: надсилають гроші або продукти.
"Сім’я з Італії вже втретє чи вчетверте передають по 50 євро".
У Кропивницькому, крім місцевих, допомагають переселенці.
"Їм давали пайки, вони все не з’їдали, а віддавали крупи нам. Нас це дуже виручало. А зараз ми кинули клич – нам привезли цибулю, моркву, крупи".
Зі слів жінки, нині є велика потреба у м’ясі.
"Ми купили 3000 пакетів. Якщо ми їх закінчуємо, матимемо 25 тисяч порцій".
Під час холодів готує для військових варення. Щоб встигнути зробити якнайбільше, інколи готує вночі.
"Молодший син питав торік, навіщо ми це все робимо. Подумала й відповіла – щоб у нас совість буде чиста, що ми щось зробили для перемоги. Тому працюємо".
