Кропивничанин Микола Цуканов пропонує створити музей історії міста. Вважає, що бюджетних грошей на його створення не потрібно, готовий віддати туди частину своєї колекції фотографій та документів. Чи варто створювати музей під час війни та як подавати історію імперської та радянської доби обговорили в міськраді.
Микола Цуканов у власній картинній галереї зберігає світлини, театральні афіші та документи XIX-XX століть. Дві тисячі з них пропонує передати до музею історії міста: "Збирав їх протягом восьми років. Датуються 1860-1980 роками. Оцифрували 20 тисяч негативів, які свого часу зробив місцевий фотограф Василь Ковпак. Це зібрання, яке стосується 1950-1980-х років нашого міста".
Усе, що стосується історії обласного центру, почав збирати вісім років тому, сказав кропивничанин. Має в колекції фотографію архітектора Якова Паученка, який понад 120 років тому створював проєкти будинків у центральній частині міста: "Хочу передати її до музею історії міста. Ця фотографія унікальна, її немає ніде. І в такому образі ми його вперше бачимо. Крім того, на цій фотографії є його підпис. На одному з аукціонів я побачив цю фотографію – пожартував, сказавши дружині, що ми лишилися без дому, бо я викупив цю фотографію. Але я не жалкую, бо це дійсно унікальний період нашого життя".
Микола Цуканов вважає, що створення музею не потребує бюджетних грошей. З його слів, його можна створити на базі наявного музею, створивши відповідну філію: "Я категорично не погоджуюсь з тим, що це великі гроші. Грошей не потрібно. Тому що з наявного міського апарату можна одній-двом одиницям доручити збір цих документів та їх популяризацію".
Вважає, що у музей історії можна зібрати інформацію про військових з Кіровоградщини, які загинули в українсько-російській війні, краєзнавців та інших людей, які зробили внесок у розвиток міста.
Обговорення доцільності створення та концепції музею
Чи потрібен такий музей і, чи планують його створити, обговорили в міській раді. Запросили краєзнавців, видавців, керівників місцевих музеїв.
Керівник обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко вважає, що музей історії може бути, але спочатку потрібно обговори його концепцію: "Якщо ми говоримо теоретично, чи треба музей історії міста – однозначно треба. Це не тільки зберегти, показати, це ще і новітні форми, це і дати доторкнутись, провести якісь інтерактивні речі. Ми маємо розуміти, що треба знати добре історію нашого міста. І врахувати, що ми робимо з фортецею та імперським часом. Особливо нині – як ми його зможемо подати, щоб у відвідувачів сформувалось правильне враження".
Музей не зможе функціонувати без належної охорони, вважає кандидатка історичних наук Ірина Козир: "Чим більше у нас буде музеїв різного профілю, різного жанру в місті, тим краще для міста, однозначно. Є Закон "Про охорону культурної спадщини", який має дуже жорсткі вимоги в частині збереження музейних фондів, у частині гарантування безпеки, створення юридичної особи. Це тягне за собою дуже великі обов’язки. Не тільки виділення приміщення, а й обліку культурної спадщини".
Начальниця міського управління культури Анна Назарець пропонує проконсультуватись з Інститутом національної пам’яті щодо формату створення музею історії: "Моє бачення – це має бути наукова концепція. Опрацювати, скільки це буде коштувати. Паралельно фонди наших музеїв прийматимуть у колекціонерів те, що у них є, вивчатимуть історичну цінність. Поступово будемо шукати людину, яка розробить цю наукову концепцію. Інститут національної пам’яті надавав нам відповіді до двох місяців".
За словами Анни Назарець, без бюджетних грошей створити комунальний музей неможливо. Скільки це може коштувати, не рахували.
