У 2023 році Кіровоградщина опинилася на першому місці серед регіонів України за кількістю й обсягом залучених кредитів у рамках державної програми "Доступні кредити 5-7-9". Господарства Кіровоградщини взяли 12% від усієї суми пільгових позик в країні. Про це сказав керівник пресслужби Кіровоградської ОВА Дмитро Кобець.
Кредити цього року отримали 1311 аграрних господарств області. Загальна сума грошей, узятих у банках, склала три мільярди 810 мільйонів гривень. З цих кредитів три мільярди 330 мільйонів гривень – це позика в рамках державної програми "Доступні кредити 5-7-9". Нею скористалися 1067 аграріїв Кіровоградщини.
Програма "Доступні кредити 5-7-9" діє в Україні від початку 2020 року. За її умовами держава компенсує частину ринкової ставки кредиту, а підприємець платить 5, 7 або 9 відсотків річних. Від початку програма мала допомогти залучати інвестиції, але з часом її розширили. Нині аграрії можуть отримати кредит розміром до 90 мільйонів гривень. Видають позику банки-партнери програми.
Загалом у 2023 році в державі залучили 26 мільярдів 910 мільйонів гривень за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9". Окрім Кіровоградщини, найбільший обсяг пільгових кредитів отримали аграрії Вінниччини й Одещини (по 2 мільярди 700 мільйонів гривень).
Про те, що кредити означають і для самих аграріїв, і для економіки в цілому, які плюси й мінуси таких позик, Суспільне запитало в аграрія й економіста.
Віктор Демченко очолює аграрне підприємство в Кропивницькому районі. У господарстві дві тисячі гектарів землі. Вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, сою, кукурудзу, соняшник, горох. Сам Віктор Демченко цього року кредитів не брав, але не виключає такої можливості.
"Є цілий ряд факторів, які зараз спонукають аграріїв брати кредити, – розповів аграрій. – Зерновий коридор закритий, реалізація зерна на мінімальному рівні, ціна нижче рентабельності. Причому якщо ріпак ще має цінові пропозиції, то з зерновими культурами – пшеницею, ячменем – біда. Звичайно, ми розуміємо, що відбувається. Ніхто не нарікає. І тут поки що ні держава, ні аграрії нічого вдіяти не можуть, тому що цю проблему може вирішити тільки світова спільнота. Але люди вимушені залучати кредитні гроші, щоб провести комплекс осінніх польових робіт. Треба купувати насіннєвий матеріал, добриво, розрахуватися з пайовиками. Я, маючи великий життєвий досвід, знав, що буде така потреба в грошах і зміг їх закумулювати, щоб забезпечити виробництво. Поки що витримую без кредитів, але, можливо, теж візьму".
Попередніми роками діяли кілька державних програм. Вони допомагали аграріям з погашенням боргів.
"Це були гарні програми, – каже Віктор Демченко. – Там було відшкодування і часткової ставки по кредиту, і вартості техніки, і відшкодування по садах і поливу. Зараз зрозуміло, що треба насамперед забезпечити військових. І якщо держава дає можливість отримати кредит хоч трішки на пільгових умовах, то й це добре".
Доктор економічних наук з Центральноукраїнського національного технічного університету Олександр Левченко сказав: те, що аграрії беруть кредити, для економіки області у будь-якому означає заходження додаткових грошей.
"Зараз складні часи, проблеми зі збутом, з логістикою. Тому ці гроші дають можливість купити посівний матеріал, запчастини. У перспективі вони дозволять збільшити обсяги нових посівів, кількість нових робочих місць, нову додану вартість. Самих сільгоспвиробників вони змушують працювати більш правильно і прозоро, а це додаткові платежі в бюджети різних рівнів і більші видатки на розвиток шкіл, лікарень, доріг. Мінуси ж у тому, що якщо людина неадекватно оцінює свої можливості, то їй може бути потім важко повертати банкам ці гроші. Можуть завадити погодний та інші фактори, і тому не вийде так, як планується. Але загалом тут, крім економічного, є ще психологічний аспект. Якщо люди беруть кредити, це означає, що вони мають якісь плани на перспективу, незважаючи на воєнний стан, на те, що відбувається в Одесі, на те, що робить Росія. Це означає, що думають про своє майбутнє, про свій бізнес, про якийсь його розвиток. Люди вірять у свою державу, у те, що буде все нормально з сільським господарством".
