Він пережив Голодомор, Другу світову війну, був бойовим льотчиком, після війни –пілотом-випробувачем. Наступна наша історія про Павла Кононова з Кропивницького, якому виповнилось сто років. Суспільне розповість, як провів день народження і чи має секрети довголіття.
Встає, робить зарядку, потім працює на городі. Так розпочинається ранок кропивничанина Павла Кононова. Говорить, День народження не виключення. Сьогодні (27 червня) йому виповнилось сто років: "Рух – це життя. А як будеш лежати – то це вже не життя”.
У свій день сторічний день народження бойовий льотчик, учасник Другої світової війни Павло Кононов чекає друзів: "У нас в родині були батько, мати, я і брат. Я вчився в школі і одночасно в Кіровоградському аероклубі".
Чоловік згадує, під час Голодомору у 1932-1933 роках родині було важко виживати: "Хліб давали по картці, одну буханку на сім'ю. Мене мама відправила до магазину: я іду біля школи додому, притиснув її. Коли зверху один хапає та вириває шматок, а те я втримав".
Пригадує до того, як пішов в школу, вирішив бути льотчиком. Вперше побачив літак під час переїзду родини до Кіровограда, нині Кропивницький.
"Ми з братом лежали на возі, а мама з шофером кобили сиділи на дошках попереду. Коли я бачу, як щось рухається в повітрі. Вона каже – це залізна птиця, нею керує людина. І мені теж так захотілося".
Сімнадцятирічним юнаком вступив до Одеського авіаційного училища. Після трьох років навчання пішов на війну: воював на літаку Як-1. Перемогу зустрів у чеському місті Брно. Після з війни продовжив службу пілотом-випробувачем.
У 37 років звільнився з військової служби, закінчив інститут і працював викладачем машинобудівного технікуму до виходу на пенсію. Зі слів ювіляра, вільного часу немає.
Родина довгожителя – племінник, онуки, правнуки і двоє праправнуків: "Це – єдиний родич, який залишився у мене. Мого батька вже давно немає. А з дядьком ми живемо разом в мирі та в добрі", – говорить рідний племінник Юрій Кононов.
"Він так довго прожив, тому що в нього завжди хороший настрій, він ні з ким не свариться, завжди позитивний і намагається все робити сам. У 90 років вирішив освоїти комп’ютер. Купив його, сів, сам розібрався, як його вмикати, як знайти ютуб, як почитати новини", – розповіла родичка Тетяна Кононова.
У вільний від роботи час довгожитель слідкує за подіями в Україні: "Я хочу, щоб було справедливо, щоб Україна перемогла, щоб вона була незалежною".
Павло Кононов говорить, секрету довголіття немає. У свої 100 років не звик сидіти без діла.
