"Хоч бджоли вже почали літати, але з іншим все складно" – так про бджільництво цього року говорить керівник підприємства з виробництва меду з села Покровське Кропивницького району Олександр Оньша. 20 травня Всесвітній день бджіл. Суспільне вирішило дізнатися, як бджоли почуваються в умовах цьогорічної нестійкої весняної погоди, що відбувається з пасічництвом у другий рік повномасштабної війни і які прогнози цього року щодо виробництва меду.
"Бджолам бракує екологічної їжі"
Пасічництво – ризикована галузь, і цього року це особливо відчувається, говорить Олександр Оньша. Він – пасічник з 20-річним стажем. До 2017 року мав пасіку з 620 сімей. Потім через перехід на органічний мед зменшив кількість до 300 сімей. Від виробництва органічного меду відмовився через конкуренцію у світі. Зараз має 150 вуликів.
"За ці роки я мав п’ять провалів у бізнесі. Перший був під час кризи 2008 року. Другий раз – при Януковичу, коли треба було переоформити статус підприємства. Утретє – коли Крим забрали. Потім була пандемія. Тепер війна", – розповідає пасічник.
З повномасштабним вторгненням загострилися ті проблеми, що й до цього були в пасічників. Через економію грошей фермери почали більше купувати дешевих гербіцидів, щоб обробити ними рослини на полях. А це якраз те, що отруює бджолину їжу – пилок і нектар, говорить Олександр Оньша.
"За п'ять років у мене були два явні випадки масової загибелі бджіл. Також є потрави, які видно лише навесні або наприкінці сезону. Ніби раптового вимирання немає, але залишається лише частина бджолиної сім’ї. З іншого боку, у фермерів теж своїх проблем вистачає. Вирощення зерна – така сама ризикована справа, як і бджільництво. Під час війни у них вдвічі впала ціна на зерно".
Через це пасічники шукають місця, де менше сільськогосподарських угідь. Там бджоли харчуються більше різнотрав’ям й липами та акаціями.
"Основним медом в Україні за надійністю й обсягами все одно залишається соняшниковий, – каже Олександр Оньша. – Ріпак, акація й липа – нестабільні медоноси через погоду. Щоправда, соняшник теж обробляють хімікатами. Але там для бджіл додаються інші рослини, і просто менша імовірність, що вони отруяться. Фактори один одного перекривають".
Попередніми роками пасічник перевозив вулики з місця на місце – залежно від місця цвітіння рослин. Тепер кочової пасіки немає. У нього вулики розміщені стаціонарно.
"Я не кочую, бо дуже дороге пальне, і немає людей, щоб це все перевозити. Моя база розташована в Покровському. Але вулики всі зараз в Черкаській області. Це пов’язано з тим, що там менше полів, які обробляються. Місцевість лісиста й більше дикорослих квітів. Там поряд Ірдинське болото й галявини з молодими деревами. А лісові трави якраз добре виділяють нектар і пилок. На Кіровоградщині ж дуже великий відсоток розораності земель, у тому числі й луків. Лісів і посадок мало".
Цьогорічна весна була холодною й дощовою для бджіл. Вони почали літати тиждень тому. За словами Олександра Оньші, комахи ще застали цвітіння ріпаку й встигли виробити мед з нього. Пасічники його вже качають.
"Наступним буде акацієвий мед. Акація має зацвісти за тиждень, якщо не буде морозу, – прогнозує пасічник. – Щоправда, найближчими роками цього меду може не стати. Акації в Україні заборонили насаджувати. А ті, що є в посадках, випилюють на дрова. Я такого підходу не розумію. У Європі ця рослина дозволена".
"Ринок збуту впав"
Наступна проблема – ринок збуту. Цю проблему також загострила війна.
"Європа менше почала брати мед. Це продукт не першої необхідності, і зараз експорт "ліг". Туди мед іде кондитерський, тобто не прямо в магазини до споживача, а на фабрики для перероблення – на кондитерські вироби, виробництво хліба й напоїв. Щодо українського ринку, то замовлень також менше. Раніше я продавав мед у кав’ярні, ресторани й на бази відпочинку. Цього року не замовляють. Купівельна спроможність людей впала".
Вигідніше мед продавати не гуртом, а фасований маленькими партіями, розповідає Олександр Оньша. За його спостереженнями, сама по собі пасіка збиткова. Ціна на мед підіймається завдяки його фасуванню й виробленню різної медової продукції.
"Попередніми роками в мене було три кити, на які я опирався, – стільниковий мед, фасований мед і продукти для апітерапії (прополіс, пилок, маточне молочко). Апітерапія якраз була вигідна. Але зараз цих моїх клієнтів з різних причин уже немає. Цього року я маю лише виробництво меду, і з цим проблеми. Кілограм меду коштує 45-47 гривень. Це менше, ніж торік. Цукор – 33 гривень кілограм. Тобто мед наближається в ціні до цукру".
"Пасічництво все одно буде"
Попри всі ці проблеми, Олександр Оньша дотримується думки, що галузь все одно втримається.
"Щодо мого господарства, то я нічого не прогнозую. Я в бджільництві понад 20 років, і витиснув з нього все, що міг. Але це не означає, що всі пасічники України мають такий настрій. Я знаю, що тут працює багато молодих людей-ентузіастів. У нас в області вони є. Пасічництво все одно буде. Знаєте, коли не буде бджіл? Коли не буде пасічників. А поки є пасічник, то бджоли будуть. Він їх все одно десь знайде. Також пасічника рятує тривалий цикл виробництва. Пасічник у кінці сезону – у серпні – виснажений емоційно й фізично. Потім він відпочиває за міжсезоння і з новими надіями розпочинає новий рік. Тобто ми працюємо на емоційних гойдалках".
Також, враховуючи, що починається сезон викачування меду, Олександр Оньша говорить про те, як відрізнити якісний мед й уникнути підробки.
"Я б радив купувати лише в пасічника, якому довіряєте. Їдьте на пасіку й беріть рамку з медом. Тому що зараз існують такі шляхи підроблення, що навіть я, якщо на нього подивлюся і його з’їм, не зрозумію, чи там щось намішали. Це тільки лабораторний аналіз може показати".
