За рік сільгоспвиробники Кіровоградської області почали більше переробляти зерна. На переробній базі господарства з Новоукраїнки обсяги зросли удвічі. Про це сказав директор бази Віктор Лапа. Зерна за кордон продають менше. За словами директора, сільгоспвиробники переорієнтувалися через повномасштабну війну.
Причин переорієнтування декілька: заблоковані морські порти, обмеження на експорт українських сільськогосподарських товарів і бажання розвивати економіку своєї країни. Віктор Лапа каже: краще зерно переробляти вдома, ніж продавати за кордон за зниженими цінами. На переробній базі є млин і крупорушка.
"Млин працює з 2006 року. Його потужність – 15 тонн за добу. За добу ми можемо виробити 10 тонн борошна. Крупорушка працює у нас з 2000 року. Ми переробляємо ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох, пшоно. Продуктивність 500 кілограмів на годину".
Треба забезпечувати продовольством українців, де через бойові дії не могли зібрати врожай, каже Віктор Лапа.
"Наша база забезпечила майже весь район продукцією. На початку війни два з половиною місяці ми працювали цілодобово для забезпечення Збройних сил України крупами".
Господарство розташоване в Рівному Новоукраїнського район. Його очолює Микола Макодзеба. Порівнює переробку зерна у рік повномасштабної війни й до того.
"Якщо брати з борошном, крупами й соняшником, то переробка десь до тисячі тонн. А рік тому було 500. Ще рік тому 300. У нас понад чотири тисячі свиней, які поїдають у місяць 230-240 тонн зернових – пшениці, ячменю, кукурудзи. Це у межах 20% від валового збору. Якщо додати ще й переробку, то це ще десь 5% до всього. А все інше продали по закупівельних цінах без переробки".
Микола Макодзеба вважає: під час війни, блокування росіянами "зернового коридору" і тимчасового обмеження Єврокомісією продажу української пшениці у п'яти країнах держава повинна сприяти переробці та продажу збіжжя.
"Треба заповнити процес руху збіжжя, яке ми вирощуємо, від нас до споживача. Чи шляхом переробки, чи навіть напряму продати по більших цінах. Це було б дуже великим плюсом. І село, я вам скажу, ожило б, бо зараз посередників дуже багато".
Переробкою збіжжя в Кіровоградській області займаються 100 господарств. Їх кількість не змінилася упродовж воєнного стану. Переробляти стали більше, якщо порівнювати рік вторгнення і попередній. Різниця становить 20%, каже керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. За її словами, є державні програми підтримки переробників сільгосппродукції.
"Власна справа" – це гранти на безповоротній основі до 250 тисяч гривень. „єРобота” – придбання обладнання для переробних підприємств до 8 мільйонів гривень. Крім цього, є міжнародні проєкти. Наприклад, проєкт „USAID-Агро” зараз теж сконцентрував свою увагу на розвитку переробки. Також відкрили старт на прийняття заявок на проєкт „Розвиток переробної промисловості” – 360 мільйонів гривень".
Україні потрібні нові ринки збуту, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, нині Україна виробляє втричі більше агропродукції, ніж її споживає.
"Перспективні ринки – Азії, Африки, Близького Сходу, Євросоюзу. До того моменту, поки ми не матимемо цих домовленостей, входити у переробку – це складувати все на підприємців".
