"Екологічна ситуація в країні стосується кожного", – менеджерка "Школи екоактивізму" з Кіровоградщини

"Екологічна ситуація в країні стосується кожного", – менеджерка "Школи екоактивізму" з Кіровоградщини

"Екологічна ситуація в країні стосується кожного", – менеджерка "Школи екоактивізму" з Кіровоградщини
Ганна Павленко. Колаж: Суспільне Кропивницький

В Олександрійській та Знам’янській громадах Кіровоградської області працює "Школа екоактивізму". Її організувала громадська організація "Нова Дружківка", яка релокувалася до Кропивницького із міста Дружківка Краматорського району Донецької області. У цій школі молодь вчать екологічно відбудовувати Україну після перемоги, розповідають про інструменти локальної демократії, вчать бути активними, проявляти ініціативу та писати проєкти. Про проєкт "Школу екоактивізму" Суспільному розповіла її менеджерка Ганна Павленко.

З чого розпочався проєкт? (тут і далі – пряма мова)

Влітку 2022 року ми вирішили, що якщо всі люди з Донеччини евакуюються до Кіровоградщини, то нам також треба евакуюватися саме сюди – тоді ми зможемо далі працювати зі своїми людьми, тобто з людьми з Донеччини. Ми вирішили, що нині екологічна ситуація в нашій країні ще більше погіршується через війну і з цим треба щось робити. Тому ми подумали, що варто працювати з молоддю, щоб вона далі могла брати участь у відбудові України, і щоб ця відбудова була екологічно якісною.

Вашу школу відвідують підлітки. Чому саме навчаєте, в яких напрямках?

Ідея школи була в тому, щоб розповісти дітям про різні аспекти екологічних проблем. Це і проблема забруднення побутовим сміттям, і проблема забруднення води, забруднення повітря. Було декілька тренінгів на ці теми: про проблеми й свій досвід роботи з ними розповідали різні фахівці – учні мають приклад того, як з цими проблемами боротися. Були й додаткові тренінги з проєктного менеджменту, інструментів локальної демократії, був тренінг з ігрофікації (те, чому можна навчитися з ігор – ред.). Під час цих тренінгів учні змогли дізнатися про різні процеси, як їм написати екологічний проєкт, як спілкуватися з владою, які є інструменти локальної демократії для ефективної комунікації. Все це в майбутньому допоможе їм більш якісно боротися з екологічними проблемами.

Чи сприймає молодь ці непрості теми?

Через юний вік, їм це складно дається, та загалом, завдяки тому, що про це нині говорять немало, вони дуже зацікавлені, розуміють проблему і хочуть з нею боротися.

Чи визначали ви екологічні проблеми в громадах, де діє проєкт, щоб молодь розуміла, з чим вона може впоратись вже зараз, які проблеми може вирішити?

Так, звичайно. Ми займались цим під час тренінгу з проєктного менеджменту – вони розглядали проблеми, серед яких були й екологічні. Наприклад, у Знам’янці визначили проблему з водою, в Олександрії – проблему з відсутністю сортування сміття. Це те, про що говорили діти, думали над проєктами, які б допомогли розв'язувати ці проблеми.

Ви зосереджуєте увагу на проблемах забруднення повітря, забруднення побутовими відходами, забруднення води. Що з цього є найбільш актуальним в рамках проєкту?

Вийшло так, що найбільш потрібна тема – сортування побутових відходів або поводження з ними. Про це багато говорять в громадах, а ще, думаю, організувати сортування сміття, мабуть, найлегше з окреслених проблем, це можуть організувати люди й без екоосвіти. А от все, що стосується повітря або води, потребує більше знань.

Що можна зробити – про що ви розповідаєте учасникам проєкту – щоб покращувати екологічну ситуацію у своїй громаді?

По-перше, споживати відповідально, тобто не споживати зайвого, не купувати зайвого, користуватися ощадливо різними ресурсами. По-друге, намагатись сортувати сміття. А якщо у вас є сили та натхнення, і ви можете робити більше, то ви можете організовувати інформаційні кампанії або писати відповідні проєкти.

На школах екоактивізму ви застосовуєте метод ігрофікації. Але, крім того, що ви просто граєте в освітні ігри, ви створюєте екогру. Розкажіть про неї.

Під час тренінгу з ігрофікації ми вирішили створити власну екогру, тому що більшість ігор, які сьогодні існують, вони розраховані на маленьких дітей. Підліткам же в ці ігри вже не цікаво грати. Тому ми намагаємось створити гру, в яку буде цікаво грати підліткам. Створюємо її за принципом "рівний рівному", тобто від підлітків для підлітків. Зараз вона перебуває в процесі створення, але до кінця проєкту ми плануємо її надрукувати, подарувати учасникам та закладам освіти, в яких вони навчаються".

У Дружківці ваша громадська організація також займалась екологічними питаннями?

Екологічні питання хвилювали нас давно. Все, що стосується екології – стосується кожної людини. Перший проєкт з екології, який реалізувала наша громадська організація – компостування опалого листя. Ми запроваджували його 2021 року в Дружківці. Ми встановили компостери на базі комунального закладу, збирали листя у приватному секторі, а після компостування планували віддати компост тим, у кого збирали листя. Та через повномасштабне вторгнення РФ, тобто 2022 року, коли ми планували віддавати компост, проєкт зупинився. Та поки в Дружківці все ціле, компостери стоять, і ми сподіваємось, що після перемоги ми повернемось і продовжимо займатися компостуванням у громаді.

Читайте також

Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
На початок