Восени 2022 року бойову групу 3-го полку Спеціальних сил операцій направили в район Білогорівки як частину сил, залучених до підготовки контрнаступу Сил оборони. На шляху спецпризначенців був окупований Лисичанськ. Перед Лисичанськом була велика кількість російських позицій, розташованих навколо сіл. Про події осені минулого року розповідають учасники бойової групи з позивними "Ярий", "Москаль" і "Сірко" – бійці 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго. Відео оприлюднили на офіційній Facebook-сторінці 3-го полку.
Восени група бійців 3-го полку відпрацьовувала шляхи неподалік Лисичанська, що на Луганщині. Перед Лисичанськом були селище Білогорівка (Луганська область), села Григорівка, Серебрянка й місто Сіверськ на Донеччині. Саме неподалік Білогорівки відбулися події за участю героїв цієї розповіді.
Зі слів Москаля, спочатку бійці упродовж декількох днів за допомогою безпілотних літальних апаратів розвідали всі шляхи пересування росіян і кількість у них людей. Після цього вирішили, що спецпризначенці "проводитимуть" вперед інші українські частини – "дружні підрозділи", за висловом бійця.
Зі слів Ярого, дорога пролягала повз посадку. "Там була вигідна позиція. Він (командир піхоти – ред.) просить подивитися, щоб я заводив піхоту не на цей рубіж, а ще далі. Там уже було видно Білогорівку. І ми втрьох пішли по посадці. Там було чисто". Далі події розгорталися вже в сутінках. "Сіріє, – розповідає Ярий. – Товариш каже: "Піду до хлопців, візьму води. Якраз піхота підійде, і ми прийдемо до вас. А ми з Сірком залишилися тримати посадку. Сірко в окопі. А я бігаю, не можу знайти позиції. Не подобається мені ніяка. І тут виходжу на польову дорогу, дивлюся вдалину і бачу силуети людей. Нарахував мінімум п’ятеро. Забігаю назад у посадку Сірка шукати. А він в окопі сидить. Розумію, що йдуть з Білогорівки, де кац…и (росіяни – ред.) сиділи. Виходжу по радіостанції на Москаля, а зв’язку немає".
Вирішили влаштувати засідку на побачених п’ятьох росіян, але цього зробити не вдалося, тому що росіяни йшли на великій відстані один від одного. Тому спецпризначенці пропустили росіян і почали йти за ними.
Тим часом один зі спецпризначенців пережив зустріч з росіянами, які не впізнали в ньому українського військового.
"Він, ідучи назад з баклагою води, розминувся з цими "рєбятами", – розповідає Ярий. – Вони його прийняли за свого. Він ішов попід посадкою по дорозі з карабіном М4А1 в руках. І плюс на плитоносці в нього був герб з прапором. Він зелений, але все одно це український герб. Потім нам сказав: "Я думав, що це ви йдете назустріч". І вони (росіяни – ред.) йому кажуть: "Здорово". Він їм: "Здорово, мужики". Далі проходить і розуміє, що це не ми. Каже: "Хотів розвертатися і давати їм у спину, по чому бачив". А спереду (росіяни – ред.) ще йдуть і йдуть. І він каже: "Я чисто проморозився". І пішов далі з тою баклажкою. Потім кинув її і забіг у ту посадку й пішов назустріч нам".
Тим часом інша група на зв'язок не виходила. "Чуємо якісь крики, пересмикування автоматом, – каже Ярий. – І незрозуміло, що там відбувається. Тоді ж взяли в полон члена моєї групи". Спецпризначенці ухвалили рішення залишатися на місці й організувати засідку. "Припустили, що вони вестимуть нашого полоненого цією ж дорогою. Ми їх накриваємо і відбиваємо нашого хлопця. Але знову все пішло не так. Вони відвели його іншою дорогою. І ми так і залишилися до самого ранку, не знаючи, де наш товариш".
О шостій годині зіткнулись з п’ятьма людьми, які рухались на спецпризначенців. Вирішили відкрити вогонь. Групу знешкодили, одного взяли в полон. Знайшли спостережний пункт і змусили росіян скласти зброю. "Ми врізалися туди нашою двійкою, взяли в полон ще одну людину. Цей дурень якраз спав. Але це все ми робили тихо. Наше завдання було пройти туди, щоб забрати нашого полоненого".
Полоненого спецпризначенця звільнили іншим шляхом, каже Ярий. "Я відразу думав вести полонених на штаб і того ж дня пробувати їх обміняти. Хотів усіх їхніх на нашого одного. Він того вартує. І мій боєць тут. Звісно, йому треба трохи підлікуватися, тому що в полоні непросто. Це не курорт. Але він морально готовий повернутися назад у групу і працювати з нами далі. Після цієї нашої операції в посадці через п’ять днів 54 бригада зробила контрнаступ на Білогорівку".
Збройні Сили України звільнили Білогорівку 19 вересня 2022 року.
Читайте також
- "Російська колона була за чотири кілометри від області". Ексочільниця адміністрації Кіровоградщини Марія Чорна про перші дні війни
- "Страшно, але думки відмовитись їхати на деокуповану територію не було". Фельдшер з Кропивницького Сергій Булацел про допомогу жителям Миколаївської області
- "Треба відновлювати країну". Працівники газової компанії з Кропивницького відновлюють газопроводи на Донеччині
- Жителі Кіровоградщини можуть блокувати через чат-бот кіберполіції пропаганду Росії й фейки
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області https://u.to/HNf5HA
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
