Головною стравою різдвяного столу українців є кутя. У Кіровоградській області вона була чотирьох видів: багата, щедра, голодна та чорна. Шеф-кухар з Кропивницького Василь Дерев'янко розповів коли яку готують та поділився осучасненим рецептом цієї страви — кутею по-кропивницьки.
Кутю готують по-різному не тільки кожному регіоні, а й у кожній родині. Спільним є те, що за столом збирається вся сім'я, і починають вечерю саме з куті.
На Святий вечір, Новий рік і на Водохреще готували різні види цієї страви. На Різдво – багату, на Новий рік – щедру. На Водохреще її називали голодною, бо після свят починався піст. Четвертий різновид куті звали чорною, бо її готували на поминки.
Василь Дерев'янко готує осучаснену різдвяну багату кутю за рецептом кропивничанки Ірини Тарасенко з книги “Смачна Кропивниччина”. В ній учасники етно-проєкту “Баба Єлька” зібрали традиційні страви Кіровоградщини.
"Родзинка в тому, — розповідає кухар, — що я використовую наші сухофрукти, які вирощується і сушаться в нашому регіоні. Трошки по-іншому їх "переграв", щоб було цікавіше".
Для приготування Різдвяної куті по-кропивницьки за рецептом Василя Дерев'янка потрібні: пшениця, відварена заздалегідь, мак, потовчений до стану молочка, вершкове масло розтоплене, цукор ванільний, мед, мигдалева стружка, і ягоди. "Але ягоди я взяв не традиційні, які ми звикли — чорнослив, грушки чи яблучка, а взяв родзинки, журавлину та обліпиху".
Родзинки, журавлину та обліпиху шеф-кухар поєднав з сиропом. Він складається з кип'яченої води, ванільного цукру, цукру, трішки лимону та білого вина.
Що відомо
В Кіровоградській області п'ять релігійних громад ухвалили рішення про перехід на новоюліанський календар та відзначили Різдво 25 грудня.
Різниця між Юліанським і Григоріанським календарем
Юліанський календар, заснований на спостереженнях за видимим рухом Сонця з неба, ввів у Стародавньому Римі Гай Юлій Цезар у 46 році до н.е. Його розробив олександрійський астроном Созіген на основі календаря Стародавнього Єгипту.
Коли Київська Русь у Х столітті прийняла християнство, разом із ним прийшов і юліанський календар. Однак середня тривалість року в юліанському календарі становить 365 діб та 6 годин (тобто на рік 365 днів, і в кожний четвертий рік додається додатковий день). Тоді як тривалість астрономічного сонячного року дорівнює 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Тобто юліанський рік був довшим за астрономічний на 11 хвилин 14 секунд і, отже, відставав від реальної зміни років.
"Тому на середину XVI ст. вже виникла різниця у 10 діб", — розповів Суспільному історик Анатолій Войнаровський.
Читайте також
Про господиню замість господаря та церковні: які колядки співали на Кіровоградщині в давнину
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
