Через чотири місяці після смерті рідні у Кропивницькому змогли поховати українського захисника Олександра Литвина. 34-річний військовий загинув 27 лютого під час російського вторгнення в Україну. Він виконував бойове завдання поблизу міста Токмак Запорізької області. За словами дружини Ірини Литвин, тіло чоловіка з окупованої території вдалося вивезти завдяки обміну полоненими.
Олександр Литвин працював поліцейським. У лютому 2020 року пішов на службу за контрактом. За словами Ірини, у листопаді минулого року вони одружилися і чоловік поїхав на ротацію у Донецьку область. Відтоді вони більше не бачились.
"25 лютого Саша написав мені повідомлення. Через поганий зв'язок, він не зміг зателефонувати. Сказав, що швидше за все піде виконувати бойове завдання. З собою їм не можна брати документи та телефон. Я відповіла, що молюсь за нього і все буде добре. Це було останнє наше листування. З того часу його телефон більше не відповідав".
Згодом дружина дізналась, що поблизу міста Токмак Олександр Литвин та троє його побратимів наткнулись на російський блокпост. Їхню машину розстріляли, вижили — двоє.
"Коли обстріляли машину, то його побратими, які змогли, потікали. Коли повернулись, то мій чоловік уже був неживий. Він загинув одразу, це сталося ввечері 27 лютого приблизно о 22:00-23:00. Увесь час я намагалась дізнатись хоча б якусь інформацію, телефонувала усім, кого тільки знала. Звернулась у військову частину. Командир сказав, що його вважають зниклим безвісти, тому що з бойового завдання він не повернувся".
Про ймовірну смерть чоловіка Ірині Литвин повідомили 21 березня. Побратим підтвердив, що заносив тіло Олександра у машину "швидкої" допомоги, яка відвезла його у лікарню. Працівниця моргу з міста Токмак написала у соціальних мережах, що впізнала по фото її чоловіка. Його начебто поховали у братській могилі, як невідомого солдата.
"Наприкінці червня зателефонували з військової частини та попросили впізнати по фото мого чоловіка. Мені показали три світлини — обличчя та татуювання — це дійсно був він. Виявилось, що усі ці чотири місяці його тіло пролежало у морзі в Токмаку".
Поховали Олександра Литвина на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому 6 липня. Зі слів Ірини, рідні спокійні, що через чотири місяці змогли повернути його тіло додому.
"Тепер я можу прийти до нього на могилу, принести йому квіти, можу поговорити з ним. Навіть, коли мій чоловік зник, я увесь час писала йому повідомлення на телефон. Розповідала, як пройшов день, як мені важко без нього, і тоді на душі ставало трішки легше".
Олександр Литвин був спортсменом, займався бігом, брав участь у різноманітних марафонах. Був дуже добрий та веселий, завжди готовий прийти на допомогу, пригадує Ірина. "Для мене він був найкращий і таким він залишиться в мої пам’яті. На жаль Господь не дав нам діточок, але діти його дуже любили. Хрещениця Саші і досі за ним плаче".
Нині жінка вчиться жити без чоловіка. За її словами, тримається заради дитини.
"З початку російського вторгнення я втратила чоловіка, 6 червня поховала бабусю, за місяць до цього моя мама потрапила в реанімацію. На війні зник батько моєї доньки, який теж воював. З ним уже місяць немає зв'язку. Ця війна принесла нашій родині багато горя. Але Саша завжди говорив, що я маю бути сильною і не повинна ніколи плакати. Тому я тримаюсь і живу заради своєї доньки і у пам'ять про свого чоловіка".
Читайте також
- "Я хочу гідно поховати свого чоловіка, але його тіло лишилось на полі бою". Вдова кропивницького бійця
- "До останнього не вірив, що син загинув, сподівався, що поранений, але живий". Батько Героя України з Кіровоградщини
- "Гроші, які збирала онуку на весілля, віддала на потреби ЗСУ", – бабуся загиблого військового з Олександрії
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
