4 липня у двох громадах Кіровоградської області попрощалися із загиблими на російсько-українській війні земляками. Йдеться про Володимира Кравця із села Вікнина Гайворонської громади та Максима Думанського із села Капітанка Побузької громади Голованівського району.
Про прощання з Володимиром Кравцем написали на Facebook-сторінці Гайворонської міської ради.
Захисник народився 20 липня 1978 року. До 2015 року він проживав у місті Горлівка Донецької області, де закінчив загальноосвітню школу №50, здобув професію гірничого робітника в училищі та працював на шахті.
Після переїзду батьків до села Вікнина Володимир певний час залишався на Донеччині, проте з початком російської агресії він з двома синами переїхав ближче до батьків — в Умань на Черкащину, де працював на підприємстві з виробництва сільськогосподарської техніки та запчастин до неї.
До війська чоловіка призвали 20 травня 2024 року. Спочатку він служив у складі 176-го батальйону територіальної оборони на Херсонському напрямку, а згодом його перевели до 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, де на східному напрямку виконував обов'язки стрільця-помічника гранатометника, мав позивний "BIOS".
28 листопада 2025 року військовий перестав виходити на зв'язок. Згодом з'ясували, що того дня Володимир загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Покровськ Донецької області внаслідок удару російських FPV-дронів по вогневій позиції.
Поховали загиблого на кладовищі села Вікнина.
Про прощання з Максимом Думанським Суспільному розповіла перша заступниця Побузького селищного голови Оксана Петрук.
За її інформацією, захисник народився 15 вересня 2000 року в селі Тернувате Миколаївської області, навчався у Капітанській загальноосвітній школі.
Згодом він продовжив навчання в професійно-технічному училищі міста Благовіщенське Голованівського району за спеціальністю "Газозварювальник". Здобувши освіту, Максим почав працювати вантажником у залізничному цеху на Побузькому феронікелевому комбінаті, а з початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України.
Він боронив державний кордон на Харківському напрямку, виконуючи обов'язки гранатометника штурмового спеціалізованого взводу батальйону "Шквал", загинув 27 червня 2026 року біля села Степове Ізюмського району Харківської області.
Поховали бійця у Капітанці, у нього залишились дружина та двоє синів.
