У Кіровоградській області є пів тисячі місць для безплатного проживання переселенців. Їх облаштували у приміщеннях колишніх дитсадків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктах, гуртожитках. З початку російсько-української війни в регіон переселилися понад 86 з половиною тисяч людей. І майже дві з половиною з них мешкають у таких місцях.
Про це розповіла Суспільному керівниця обласного штабу із розселення переселенців Людмила Поліщук.
Олександрівська громада: умови в місцях тимчасового проживання
В Олександрівській громаді Кропивницького району проживають 1796 переселенців. Більшість з них самостійно знайшли помешкання. Сотня безплатно проживають у місцях, які облаштували для них як тимчасове житло. Один з таких гуртожитків — у селі Бовтишка, розповів працівник Олександрівської селищної ради Олександр Гутник.
Бовтишка
Гуртожиток у Бовтишці облаштували в 2023 році. Є 11 кімнат, два санвузли, кухня. Нині там живуть 35 людей.
"За все платить селищна рада при отриманні компенсації за проживання внутрішньо переміщених осіб".
В Олександрівській громаді наприкінці квітня прихистили 14 жителів Донецької та Запорізької областей. Ірина Стєкачова з чоловіком Віталієм — переселенці з Краматорська Донецької області. Там мали власне житло. Через російські обстріли залишили все нажите.
"Віталік у лікарню останній раз їздив на автобусі цивільному, і за ним уже летів дрон. Водій не розгубився, він висадив усіх пасажирів з автобуса, і вони поховалися усі в посадку. Поки пролетів цей дрон. Переселяли нас через Лозову. Ми у транзитному пункті були три дні".
По сусідству мешкає Любов Баннова з міста Костянтинівка Донецької області. У кімнаті живе з донькою та онуком.
"Ми приїхали — чисто, охайно все. Я не думала, що так навіть буде", — розповіла жінка.
Родина переїхала на Кіровоградщину у 2025 році. Попри обстріли, до останнього не хотіли залишати рідний дім, був страх перед невідомим, — сказала Любов Баннова.
"Ні роботи, ні електрики, ні газу. Нічого. Ми вже можна сказати, тікали звідти. Не те що, а бігли. Нас вивозили військові вже, наші захисники. Та не ждуни ми. Ми хотіли, ми думали, що це все закінчиться".
Світлана Сатаріна переїхала з Костянтинівки до Бовтишки минулого року — у вересні.
"Там вже неможливо було. Там три будинки згоріло і квартира. Все, що у мене було за все життя, наживали — все це згоріло. І нам кажуть, от є там все добре. Справді — свіже повітря, річка, що нам треба ще. Душові кабінки чотири штуки, туалети є, чисто".
За словами Олександра Гутника, вільних місць у гуртожитку в Бовтишці немає.
Розумівка
Є гуртожиток і в селі Розумівка. Нині там семеро людей, вільних місць немає, розповів староста Микола Христенко.
"Розумівка і Миколаївка, то у нас на сьогодні проживають 19 сімей. Будинки, які пустували в селі, провели там невеликі поточні ремонти. Люди собі придбали, мабуть у нас п’ять сімей є, які собі придбали будинки".
У гуртожитку є кухня та посуд, яким можуть користуватися всі переселенці. Переселенка зі Слов’янська Вікторія Дригіна живе тут понад місяць.
"29 квітня сюди приїхали, дуже пізно. Було дуже важко. Втомились з дороги. Боляче дуже покидати рідне місто. Дітки є, і заради них треба жити. А так хочеться додому, дуже сильно".
За словами Вікторії, найбільше боялася за життя дітей.
"Зараз це жах просто. І друзів багато померли у нас там. Ми хотіли, щоб вони з нами кудись рухались. Вони вирішили повернутись. Тепер однієї сім’ї немає. Інша сім’я вижила, тільки без чоловіка жінка".
За словами Миколи Христенка, жити в гуртожитку люди можуть безплатно, скільки буде необхідно. Для переселенців у громаді планують облаштувати ще 60 місць. Реалізація проєкту буде залежати від наявності грошей та робітників.
