У державному архіві Кіровоградської області за майже чотири роки оцифрували 200 тисяч документів. Це книги народжень, смертей, шлюбів, особові та кримінальні справи репресованих радянською владою. Найстаріша книга датована 1759 роком. Роблять це для того, щоб зберегти документи і зробити їх доступними для людини з будь-якого куточку світу.
Про це Суспільному сказала директорка архіву Лілія Маренець.
Оцифровувати документи в державному архіві Кіровоградської області розпочали у 2022 році — завдяки співпраці з американською корпорацією, яка займається оцифровкою документів генеалогічного характеруІсторичні та архівні джерела, які містять інформацію про склад сім'ї, родинні зв'язки, біографію, походження та станово-майновий статус конкретних людей..
"Договір про співпрацю з американською корпорацією "Family Search" державний архів Кіровоградської області уклав у грудні 2020 року. Але розпочали роботу з оцифрування документів вже на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. 30 червня наші оператори почали свою роботу. Через два тижні буде чотири роки, як ми почали роботу саме з оцифрування документів".

За словами директорки, передусім оцифровують документи генеалогічного характеру. Вони найбільш затребувані в людей. За чотири роки оцифрували майже всі фонди, що містять генеалогічну інформацію за період до 1917 року.
Загалом серед опрацьованих — архівні справи до 1950 років минулого століття. Це документи органів державної реєстрації актів громадянського стану, фільтраційні справи людей, яких репресувала радянська влада та яких вивезли на примусові роботи до Німеччини, документи районних виконавчих комітетів, прокуратур, судових органів, дитячих будинків.
"Тобто всі документи, які можуть бути використані на сьогоднішній момент для підготовки якихось відомостей про свою родину", — пояснила Лілія Маренець.



Оцифровують документи п’ятеро людей. Операторка оцифрування Ірина Шиманська розповіла, що за цей час натрапила на записи про своїх родичів.
"Це випадково. У мене був Компаніївський район, звідти родом моя мама, і я просто гортала, знайшла цю справу. І натрапила на те, що там було прізвище моєї бабусі і дідуся".

За словами Ірини, оператори для оцифрування використовують камеру, яку піднімають чи опускають для гарної якості.
"Потім ми кладемо калібрувальну дошку — щоб кольори відповідали дійсності. Потім фокусуємо для того, щоб всі літери було видно, і фотографуємо. У нас є спеціальна педаль, це дозволяє роботи швидко, бо задіяні руки і ноги".




Людмила Бодня також оцифровує документи.
"Ми робимо корисну справу, тому що в людей є можливість мати вільний доступ до цієї інформації, вона буде збережена, і це дуже зручно. Тому що можна це все напряму через інтернет знайти, не потрібно йти безпосередньо в наш заклад".


Оцифровані документи розміщують на сайті архіву, розповіла директорка.
"Оцифровані документи направляються на аудит спеціалістам корпорації "Family Search" і потім, коли вони вже проходять аудит, ці документи потрапляють на сайт корпорації "Family Search" , і один екземпляр — копія — потрапляє в Державний архів Кіровоградської області".
За даними директорки, з півтора мільйона за майже чотири роки оцифрували 200 тисяч архівних справ. Це 11%.