Перейти до основного змісту
Чистий четвер: значення й традиції – пояснення кропивницького священника та етнологині

Чистий четвер: значення й традиції – пояснення кропивницького священника та етнологині

9 квітня 2026 року християни східного обрядуВіряни, які дотримуються богослужбових традицій, що виникли у східній частині Римської імперії (Візантії), переважно це православні та греко-католики. відзначають Страсний або Чистий четвер. Про його значення Суспільному розповів Іван Шубин —настоятель парафії святих апостолів Петра і Павла Православної церкви України, що у Кропивницькому.

За словами священника, Чистий четвер припадає на останній тиждень Великого посту, який розпочався 23 лютого й триватиме до 11 квітня.

"За традиціями, Великдень потрібно зустрічати в чистій оселі. Для вірян Чистий четвер є символом духовного і фізичного очищення".

Страсний четвер, сказав, знаменує початок приготувань до святкування Великодня. Його цьогоріч святкуватимуть 12 квітня.

"У цей день Ісус Христос зібрав своїх учнів і омив їм ноги, проявивши смирення і давши їм приклад, який вони мають подавати іншим. У цей день також відбулася остання вечеря, яку Христос розділив зі своїми учнями. Під час Тайної вечері була започаткована літургія, яку ми зараз звершуємо".

Що можна робити у Чистий четвер

Священник радить цього дня вірянам більше часу приділити молитві, утримуватися від розваг і конфліктів.

"Людина має намагатися очиститися духовно: не сваритися, не ображатися, допомагати іншим, робити добрі справи приділяти час близьким людям".

Прибирання оселі чи випікання пасок напередодні Великодня не є церковною вимогою.

"Церква не визначає, коли саме потрібно прибирати оселю чи випікати паски. Це більше народні традиції. Все залежить від людини. Головне — не грішити та зосередитися на духовному".

Народні традиції

Про народні традиції у Чистий четвер Суспільному розповіла етнологиня Світлана Проскурова. З її слів, Чистий четвер був важливим святом для наших предків. Цей день був суттєвою підготовкою до Великодня як до головного свята року.

"Увесь цей тиждень перед Великоднем називали Білим або Жилавим. У понеділок завершували роботи в саду та на городі. У вівторок мазали хату, білили піч. У середу закінчували решту господарських справ. А от у четвер займатися господарськими справами було заборонено. Починаючи з Чистого четверга, землю не чіпали. Наші предки вважали, що в Чистий четвер вода мала цілющу силу. Відтак обов’язково треба було бодай вмитися".

Цього дня очищали житлове приміщення свічками.

"А жінка мала з чистими помислами, в гарному настрої пекти паски. Боже збав, щоб паска впала зі столу – дуже погана прикмета. Протягом дня їсти старалися мало. А ввечері обов’язково святкова, хоч і пісна, вечеря. Наприклад, пиріжки з горохом, вареники з капустою, чорносливом. Пили узвар".

Зі слів етнологині, нині традиція Чистого четверга продовжується в прибиранні – миють вікна, підлогу, позбуваються зайвих речей, сміття.

"Сьогодні ми не можемо слідувати всім традиціям, адже змінилися умови життя, оскільки наші предки більше працювали на землі. Але деякі символічні речі, як то прибирати вдома, позбутися зайвих речей, доцільні й нині".

Цьогоріч християни східного обряду відзначатимуть Великдень 12 квітня. Християни західного обряду святкували 5 квітня.

Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок