У кропивницькому міжшкільному ресурсному центрі запрацював адаптивний центр "Світ без обмежень". Його створили, щоб показати, як люди з інвалідністю або інші маломобільні людиЛюди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. Це ширше поняття, ніж «люди з інвалідністю», і включає вагітних, батьків з візками, людей похилого віку, людей з тимчасовими травмами або функціональними порушеннями. долають різні бар’єри і як їм у цьому допомогти. Також у центрі розповідають, як коректно пропонувати допомогу. Відвідувати центр безплатно можуть учні та родини з дітьми.
Про це Суспільному розповіла завідувачка безбар'єрного простору Анастасія Дарієва.
"Мета — показати, що серед нас є різні люди: хтось пересувається на кріслі колісному, хтось має порушення зору чи слуху. Але всі вони — такі самі люди, як і ми з вами", — розповіла Анастасія Дарієва.
Анастасія пересувається на кріслі колісному й, з її слів, на власному досвіді знає про бар'єри.
"Коли я закінчила університет, постало питання, де працювати і як знайти роботу. У нашому місті зробити це непросто, адже деякі заклади взагалі не мають належної доступності".
Отримавши роботу в адаптивному центрі, Анастасія Дарієва розповідає про права людей з інвалідністю на безбар'єрність.
"Коли я отримала цю пропозицію, була шокована, адже не могла повірити, що це відбувається зі мною. Мені тут дуже затишно, і я щиро вдячна цим людям. Тоді промайнула думка, що, можливо, це знак і з’явиться шанс змінити щось у свідомості молодого покоління".
Адаптивний центр можуть відвідувати учні усіх кропивницьких шкіл та дорослі з дітьми. Також є мобільний центр, розповіла директорка міжшкільного ресурсного центру Олена Горобець.
"Сюди приходять учні 7-9 класів, а мобільний центр працює інакше — його фахівці виїжджають безпосередньо до школи. Там заняття проводять для дітей 1-6 класів, а також для учнів 10-11 класів. На жаль, багато людей потребують більшої емпатії —співчуття та толерантного ставлення".
Відвідувачі адаптивного центру можуть спробувати користуватись кріслом колісним та пандусом. Їм у цьому допомагає лаборантка Анастасія Юр’єва. Біля пандуса, показала вона, встановили дверний отвір, недоступний для людини, яка користується кріслом колісним.
"Я допомагаю Анастасії: показую підручні матеріали, даю дітям можливість їх спробувати та спрямовую їх у процесі. Серед предметів, які ми показуємо, є, наприклад, парта та стілець. Вони призначені для дітей із порушеннями зору. Також у нас є стілець із партою для дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату".
Відвідувачів знайомлять зі шрифтом Брайля, тростиною й тактильною плиткою, які використовують незрячі. У просторі є кімната, де відтворили сприйняття кольорів людьми з аутизмом, які мають неврологічний та розвитковий розлади, сказала завідувачка.
"Перша навичка — навчитися не дивитися на людину на кріслі колісному, як на якесь диво. Після активностей із кріслом колісним і обговорення запитань, учасники знайомляться з людьми з порушеннями слуху. Далі говоримо про людей із порушеннями зору, а потім — про дітей з розладом аутистичного спектру. У кабінеті є спеціальні засоби для підтримки таких дітей: важка ковдра, яка допомагає їм заспокоїтися та перезавантажитися, сенсорний мішок, а також картки для налагодження комунікації".
Ідея створити адаптивний центр виникла наприкінці 2024 року, розповіла начальниця міського управління освіти Лариса Костенко.
"Я перебувала на навчанні — на Глобальному джемі (Global Jam)Це міжнародний сервіс-дизайн хакатон, що проходить одночасно у понад 120 країнах, де учасники навчаються створювати та покращувати сервіси за допомогою людиноцентричного підходу. в Києві. Одна з команд порушила тему створення адаптивних просторів "Світ для всіх". Цю ідею я представила керівництву міста, після чого її розглянули на Раді безбар’єрності. Ми створили прототип і звернулися до різних категорій людей — як з інвалідністю, так і без — щоб дізнатися, чи потрібні такі простори. Усі одностайно зазначили, що ця ініціатива потребує уваги".
Зі слів керівниці управління, на створення центру з місцевого бюджету витратили 250 тисяч гривень.
