У кропивницькому парку "Ковалівський" не прибирають пам'ятний знак на місці загибелі партизанів та їхнього командира Андрія Стратієнка, попри рекомендації Українського інституту національної пам'яті щодо його демонтажу. Суспільне дізнавалось про Андрія Стратієнка, чому пам'ятний знак стоїть та яка за це передбачена відповідальність.
Хто такий Андрій Стратієнко
Пам’ятний знак "Місце загиблих партизан та їх командира Стратієнка А.Ф." у парку "Ковалівьский" встановили в 1969 році на згадку про Андрія Стратієнка та одинадцятьох бійців його загону до 50-річчя Жовтневої революції, розповів історик Вадим Колєчкін.
Це пам’ятка місцевого значення, що належить до переліку об’єктів культурної спадщини області. Нині він облитий червоною фарбою. Під прізвищами тих, кому присвячений пам’ятник, є напис: "…які боролись за встановлення радянської влади на Єлисаветградщині".
За даними історика, у місцевих газетах за 1919 рік є свідчення, що в селах поблизу нинішнього Кропивницького група Стратієнка займалася розбоями.
"Молодість, судячи з усього, в нього була бандитська. Потім він пристав до партії соціалістів-революціонерів. Ця людина активно підтримувала Українські установчі збори вже після проголошення третього Універсалу. У 1918 році під час другого пришестя влади Української народної республіки в Єлисаветградському повіті його загін прямо називали загоном Української народної республіки. У моменти, коли він міг боротися за радянську владу в повіті, він або сам займався звичайним бандитизмом, або цим займався його загін. Закінчив своє життя як політичний авантюрист".
Зі слів історика, Стратієнка та його товаришів стратили денікінці – царська армія.
Рекомендація інституту національної пам’яті – прибрати пам’ятний знак
Згідно із законом про декомунізацію, ухваленим Верховною радою у квітні 2015 року, всі радянські назви потрібно змінити, символіку – демонтувати. Пам’ятник на згадку про Андрія Стратієнка та бійців його загону потрібно демонтувати, вважає співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Каретніков.
"Відповідно до закону 2015 року "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів", цей пам'ятник чи пам'ятний знак має бути демонтований. Не зважаючи на те, що він належить чи не належить до об'єкту культурної спадщини. Просто там різні підходи до його демонтажу".
Ініціювати процес демонтажу має місцева влада, пояснив він.
"Процедура така: обласне управління культури звертається до Міністерства культури про те, щоб вилучити пам'ятні знаки з Державного реєстру на рухомих пам'ятках України. Міністерство розглядає звертається до нас, надає свій висновок і потім ухвалюють рішення про вилучення цього пам'ятного знаку з державного реєстру, з обліку. Після вилучення з обліку він перестає бути пам'яткоохоронним предметом".
Чому пам’ятний знак не прибирають
У Кіровоградській області не можуть визначити точну кількість пам’яток, які підлягають декомунізації. Це стане відомо після ухвалення рішень експертної комісії та наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Таку інформацію Суспільне отримало від директорки обласного департаменту культури Уляна Соколенко.
Пам’ятний знак перебуває на балансі комунального підприємства "Благоустрій". За інформацією, яку надав Суспільному керівник пресслужби міської ради Сергій Якунін, рішення щодо об’єктів культурної спадщини, які підлягають декомунізації та очищенню від маркерів російської імперської політики, міська рада може ухвалювати лише після видання Міністерством культури наказу про не занесення їх до Реєстру та виключення з переліку пам’яток. Потрібні для цього документи до Мінкультури направляє обласний департамент культури й туризму.
У відповіді на інформаційний запит Суспільного заступниця начальника обласної військової адміністрації Катерина Колтунова відповіла, що листи щодо не занесення цієї пам’ятки до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення направляли до Міністерства у 2023, 2024 та 2025 роках.
"У 2025 році департамент культури та туризму обласної військової адміністрації отримав від Міністерства лист щодо необхідності доопрацювання поданих матеріалів про не занесення вказаного об’єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Наразі департамент культури та туризму обласної військової адміністрації спільно з департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради доопрацьовує необхідний пакет документів щодо пам’ятки історії "Місце загиблих партизан та їх командира Стратієка А. Ф." з подальшим направленням його до Міністерства для розгляду в установленому порядку. Водночас у межах виконання вимог законодавства про декомунізацію пам’ятний знак "Місце загибелі партизан та їх командира Стратієнка А. Ф." підлягає демонтажу з урахуванням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Коли саме доопрацюють пакет документів, у відповіді не вказали.
Виконувач обов’язків директора департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури України Олексій Суконкін у відповіді на запит Суспільного щодо демонтажу пам’ятника повідомив, що Український інститут національної пам’яті рекомендував вилучити об’єкт з Реєстру та публічного простору відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
"Мінкульт опрацьовує оновлену версію наказу про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, об’єктів культурної спадщини".
Інформації про те, коли міністерство оновить наказ, не надали.
Відповідальність за не декомунізовані об'єкти
У законі про декомунізацію чітко не визначена відповідальність за те, що об’єкт не демонтують, сказала адвокатка Альбіна Болотських. Нині єдиний законодавчий акт, який передбачає відповідальність за порушення закону про декомунізацію, з її слів – це Кримінальний кодекс України.
"Є практика Верховного суду, яка зазначає про те, що об’єктивна сторона цього злочину може бути вчинена в одній з таких форм: виготовлення, поширення, публічне використання комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів. Так от, саме нездійснення демонтажу можна прирівняти як до публічного використання символіки, а отже відповідальність може бути застосована за статтею 436-1 Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.Кримінального кодексу. Йдеться про відповідальність у вигляді обмеження волі на п’ять років або позбавлення на волі на той самий строк".
Притягнути до відповідальності за невиконання закону про декомунізацію можуть провоохоронці, порушивши кримінальне провадження за фактом невиконання. Також може бути звернення громадян, пояснила адвокатка.
