11 лютого Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №13574 про внесення зміни до статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян. За документ проголосували 243 парламентарі, жоден не проголосував проти, 13 утримались, 47 не голосували. Суспільне дізнавалось, як голосували представники Кіровоградської області.
Повністю результати поіменного голосування за законопроєкт №13574 (Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян) у другому читанні та в цілому можна переглянути тут.
Проєкт закону підтримали Ігор Мурдій та Юрій Кузбит із фракції політичної партії "Слуга народу", Богдан Торохтій з групи "Партія "За майбутнє" та Олег Воронько з депутатської групи "Відновлення України".
Олександр Дануца зі "Слуги народу" не голосував. В коментарі Суспільному він сказав, що був відсутній у парламенті через хворобу, хоча його картка була в слоті на його місці в сесійній залі. Чому, нардеп не пояснив. "Не голосував" він за жоден законопроєкт 11 лютого.
Представника фракції "Слуга народу" Олега Тарасова не було в парламенті під час засідання.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про запровадження нової підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій громадян, а саме військовозобов’язаних і резервістів віком від 18 до 25 років, які під час дії воєнного стану уклали однорічний контракт на проходження військової служби та були звільнені після його завершення.
Автори законопроєкту зазначають, що після звільнення з військової служби такі військовозобов’язані втрачають право на відстрочку і їх можуть мобілізувати вже наступного дня після взяття на військовий облік. Зміни надають їм 12 місяців відстрочки. Це час для відпочинку, відновлення та, за потреби, медико-соціальної реабілітації.
За прогнозами Міністерства оборони, ухвалені зміни мотивуватимуть молодь укладати однорічні контракти та сприятимуть розширенню джерел комплектування Сил безпеки і оборони України мотивованими військовослужбовцями.
Що відомо про програму "Контракт 18-24"
Ще до інавгурації Трампа американські посадовці та представники країн НАТО закликали Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років, оскільки потрібна жива сила на передовій. Зеленський відхилив такі прохання та згодом, під час під час пресконференції за участю президентки Європейського інвестиційного банку Надії Кальвіньйо в лютому 2025 року, анонсував річний "Контракт 18-24", який можуть підписати чоловіки від 18 до 24 років. Серед умов: мільйон гривень, безвідсоткова іпотека та соцпакет.
Контракт передбачає тільки бойові посади серед яких стрілець, гранатометник та розвідник. Підготовка триває понад 80 днів. Гроші також можуть отримати люди, які служать у війську й не мають 25 років.
Охочі можуть подати заявку на офіційному сайті 18-24.army.gov.ua або через додаток "Резерв+". Після цього передбачена консультація з рекрутером, підписання контракту та проходження підготовки в бойових підрозділах.
Проте є ймовірність, що у підписанні контракту можуть відмовити через стан здоровʼя, зокрема психічного. Про це в ефірі "Радіо Свобода" (проєкт Свобода.Ранок") розповів речник Міноборони Дмитро Лазуткін. На ухвалення рішення впливатимуть ВЛК та представники бригад.
