У Кіровоградській області на державному обліку знаходяться майже шість тисяч пам'яток історії й культури. Половина з них – археологічні. Про неандертальські стоянки, випадкову знахідку скіфської баби, найбільше Трипільське поселення в Європі, курган на вулиці Попова в Кропивницькому та проблеми археологів розповів Суспільному кропивницький археолог Валентин Собчук.
18 квітня в Україні відзначають День пам'яток історії і культури.
Неандертальці й кроманьйонці на Кіровоградщині
Кіровоградська область має понад 2600 археологічних пам’яток. Це лише ті, які взяті на облік, сказав Валентин Собчук. Реальна ж їхня кількість перевищує десятки тисяч.
95 % пам’яток – поховальні кургани. Решта – стародавні поселення різних культур. Не представлені в області настінні малюнки, які робили первісні люди в печерах.
Археологи шукали малюнки на території Компаніївської громади, поблизу місцевого Стоунхенджу – Межових каменів віком шість тисяч років.
“Тоді спускали ставок, – розповів Валентин Собчук. – Виявилося, що річки Сугоклія і Сугоклейчик мають мальовничі узбережжя, закуті в каміння. Коли я зробив фотографії й показав їх колегам, усі думали, що це північноамериканські каньйони. Але навіть там настінних малюнків ми не знайшли”.
Найстаріша пам’ятка області – Андріївка-4 в Новомиргородській громаді. Це неандертальська стоянка, яка існувала 40-50 тисяч років тому. За словами Валентина Собчука, можуть бути й давніші пам’ятки, але їх не виявили науковці.
У тій же громаді розташована 32-тисячолітня стоянка Вись. Її відкрив ентузіаст-археолог з Новомиргорода Петро Озеров. Ця стоянка – ілюстрація до однієї з найбільших загадок історії – співіснування неандертальців і перших Homo sapiens (людей розумних), розказав Валентин Собчук.
“Там були знайдені кам’яні знаряддя праці, які притаманні й неандертальцям, і кроманьйонцям (першим людям сучасного типу). Проблема їхньої співпраці інтригує істориків”.
Скелетів і кісток на цих стоянках не знайшли. Їх не дозволив зберегти склад ґрунту. Кістки просто розчинилися, сказав археолог.
Як знаходять пам’ятки
Інколи археологів приводить на місце розкопок випадок, сказав Валентин Собчук. Таким чином у 60-х роках в Новоукраїнському районі школяр Володимир Чухрій знайшов глодоський скарб.
Через різкий рух хлопець провалився під землю і виявив у розломі понад три кілограми золотих і срібних виробів. Потім з’ясували, що це князівське поховання сьомого століття.
А у 2017 році в Васиному Суботцівської громади під час оранки знайшли антропоморфну стелу – скіфську бабу. Люди передали її в педагогічний університет. При цьому археологи не мають пояснення, чому знахідки відбуваються саме зараз, а не десятиліття чи століття тому, каже археолог.
“Можливо, 20 років тому курган ще не доорали. Узагалі спрацьовує елемент випадку. Пішов би Чухрій на метр лівіше, ми б про скарб могли навіть не говорити”.
Але частіше археологи знають, де копати, у результаті планомірних археологічних розвідок. Так було з Небелівкою.
Небелівка – найбільше в Європі трипільське поселення
Трипільська культура багата пам’ятками, каже Валентин Собчук. Лише в Кіровоградській області налічується 60 трипільських поселень. За словами археолога, небелівське поселення у 2015 році увійшло до десятки найкращих пам’яток-відкриттів у світі.
Це протомісто мало площу 260 гектарів і шість тисяч років тому було найбільшим у Європі. Уперше його досліджував уманський археолог Василь Стефанович у середині минулого століття. Основну роботу зробила українсько-британська експедиція кілька років тому.
“Британці під час попередніх досліджень – магнітної зйомки – зафіксували півтори тисячі будівель. І на кожну будівлю є координата з цифрою і літерою, як у шахах. Ми можемо точно визначити місце розкопок за контуром цієї будівлі. Це і є високі технології”.
Зараз Небелівське поселення має вигляд поля без вулиць і кварталів. Там лежать лише уламки трипільської кераміки. Подивитися структуру давнього міста можна через функцію гортання історичних знімків в ресурсі Google Earth.
“Річ у тім, що під час розкопок пам’ятка не залишається. Ми її не знищуємо, але вона втрачає свої фізичні обриси й масштаби. Тому робити розкопки має обов’язково фахова людина. Один раз дається можливість розкопати храм у Небелівці. Двічі ми цього вже не зробимо".
10 найкращих пам’яток-відкриттів
Археологи не люблять рейтинги. Для дослідників важливі й маленькі кургани, які дають розуміння про епоху, сказав Валентин Собчук. Археолог назвав 10 пам’яток, які вражають найбільше.
Крім Небелівки й стоянок кам’яної доби – це Лита могила в Суботцівській громаді. Її вперше розкопав російський намісник Олексій Мельгунов у 1763 році.
“Це скіфський царський курган. Історія така сама, як зі Шліманом і Троєю. Людина приїхала досліджувати, але не задокументувала так, як ми, сучасні дослідники, хотіли б це зробити. Залишилося багато питань, на які ми ніколи в житті вже не відповімо. Водночас саме з цих розкопок веде лік археологічна наука у всій Східній Європі”.
В області є кілька десятків високих царських курганів. Також у 1937 році біля Сабатинівки (Благовіщенська громада) школярі знайшли дерев’яний човен-довбанку. Він законсервувався у дні річки й тисячоліттями пролежав у піску. Цей човен підняли з дна російські науковці й вивезли до тодішнього Ленінграда.
У Березівці Заваллівської громади знайшли трипільську пам’ятку – ритуальний столик-календар віком п’ять тисяч років.
У Новоархангельській громаді є Торговиця. Біля цього села виявили рештки золотоординського міста. Археологи розкопали хамам (східну лазню), керамічний водогін, інші споруди.
Щодо битви на Синіх Водах (1362 рік), то місце події точно не відоме. Учені припускають, що бій відбувся на березі річки Синюхи, і не знають, де копати, щоб щось знайти, сказав Валентин Собчук.
Що копають у Кропивницькому
2004 року в Кропивницькому на вулиці Попова розкопали курган. Там будували супермаркет, і керівництво торговельної мережі звернулося до археологів, щоб дослідити цю ділянку. “Кургану вже немає, – розповів Валентин Собчук, – але знахідки збагатили науку й історію міста”.
Це виявилося колективне поховання віком понад чотири тисячі років. Воно існувало тисячоліття, кочові племена досипали його, ховаючи там своїх рідних. У шестиметровому кургані знайшли ритуальний віз (за віруваннями кочівників він мав перевозити у потойбічний світ). Також там були скелети, глечики й кам’яні сокири без ручки (дерево за кілька тисяч років зітліло).
Речі залишилися в обласному краєзнавчому музеї. Кістки передали для дослідження антропологам у столицю.
Досліджували й фортецю святої Єлисавети в різних місцях. Знайшли пороховий погріб, криницю у вигляді басейну, залишки пічки 18 століття з кахлями, цеглою і посудом.
Заважає ж дослідженням спадок наступних століть, сказав археолог. У районі порохового погреба ховали німецьких солдатів за часів Другої світової. На місці криниці зробили колектор лікарні у радянський період.
Проблеми
На думку Валентина Собчука головні проблеми археології – відсутність фінансування, робота копачів і розпаювання земель. Першу проблему вирішують через отримання грантів. У Небелівці українсько-британська експедиція розкопувала за британські гроші.
Друга проблема – скарбошукацтво – набула стихійного лиха, сказав археолог. При цьому говорить, називати "чорними" археологами копачів неправильно. “Археолог – це науковець, який має свою етику поведінки. А це просто копачі. На жаль, скарбошукацтво прирівнюють до таких хобі, як мисливство і рибальство. Держава не знає, що з цим робити”.
Пам’ятку можуть знищити під час сільськогосподарських робіт. Наприклад, розпайована більша частина земель на місці трипільського поселення у Володимирівці. “Ми не маємо культури сприйняття цих об’єктів. А закон про охорону культурної спадщини хороший, але не виконується”.
Бракує вчених-дослідників. Археологів в області лише п’ятеро-шестеро, антрополога, який би досліджував знайдені кістки, немає жодного.
“В археології складно заробити. Професія дуже цікава і непроста. І випадкових людей тут немає. Безумовно, ми відчуваємо пієтет до тих речей, які відкриваємо, і не розучилися дивуватися. Археологи – це в хорошому розумінні каста”.
Читайте також
- "Ти руками торкаєшся самої історії". Кропивницька археологиня Ірина Козир розповіла про свою професію
- Від стародавніх поховань до міста під землею. Як Нінель Бокій Кіровоградщину досліджувала
- Галерея часу. Чи потрібно відновлювати старі двері будинків Кропивницького
- В обласному краєзнавчому музеї, що у Кропивницькому, ініціювали проєкт "Історія одного експоната". Мета – популяризувати музей та його колекцію
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
