Дружина військового, кропивничанка Олеся Сидоренко вдома шиє теплі костюми для захисників. З початку цього року вона долучилась до громадської організації "Разом ми Сила" й відтоді пошила 30 костюмів.
Про це жінка розповіла Суспільному.
Олеся Сидоренко щодня по дві-три години між відключеннями електроенергії сідає за швейну машинку у своїй домашній майстерні та шиє одяг та рукавиці для захисників.
"Зараз дуже багато хлопців потребують теплу білизну через сильні морози. Наші дівчата на штабі кажуть, що дуже багато запитів, рук не вистачає. Тому я ось нещодавно доєдналася до їхньої команди. Це мій маленький внесок у допомогу нашим хлопцям".
Олеся Сидоренко — професійна швачка. Працюючи вдома, за день вона встигає пошити три-чотири костюми різних розмірів. Тканину отримує зі штабу громадської організації "Разом ми Сила".
"У 2023 році я вже шила такі костюми для бригади колишнього чоловіка. Перший рулон купила за власні гроші. Потім купувати тканину мені допомагали".
Про потребу в теплих костюмах знає від нинішнього чоловіка-військового.
"Оскільки мій чоловік військовий, то з власного досвіду знаю, що одного костюма замало. Як мінімум, треба два, щоб можна було перевдягтися, випрати. Тому їх треба відшивати і відправляти на фронт, бо держава видає бійцям тільки один костюм".
Чоловік жінки розповів, що військові нині потребують теплого одягу, костюми й рукавиці від кропивницьких волонтерів носить сам і його побратими.
"Люди думають, що військовий заробляє і все отримує. Однак вони не розуміють, що ті гроші йдуть на якісний одяг, взуття, яке витримує, навіть, розкидані ворогом "пелюстки"Протипіхотна фугасна міна, яка отримала свою назву через форму.. Є таке взуття, що можна навіть зберегти ноги, правда коштує воно 15 тисяч гривень. Держава його не видає, ми це все просимо у наших чудових людей, у волонтерів".
Пошиті костюми та рукавиці Олеся передає у штаб "Разом ми сила", а звідти — військовим на різні напрямки.
Під час морозів потреба в теплих речах для військових збільшилась удвічі — щодня просять 20-30 костюмів, за тиждень шестеро волонтерок встигають пошити 80, якщо є тканина. Її купують за гроші благодійників, та все одно бракує, розповіла Суспільному керівниця громадської організації "Разом ми Сила" Тетяна Сила.
